Пейзажний парк: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: sh:Engleski park
м граматичні корекції
Рядок 46:
 
[[Файл:Dortmund-Zoo-IMG 5518-a.jpg|міні|праворуч|200пкс|Олені в парку]]
Садівництво в Англії пройшло довгий шлях розвитку до середини 18 століття. Острівна відокремленість Англії сприяла появі своїх власних законів в плануванні садів, незважаючи на запозичені зразки садів [[Голландія|Голландії]] чи Франції, що існували паралельно. Великі [[сад бароко|сади бароко]] на зразок Версалю мали місце лише біля королівських замків. Великі домішки культури середньовіччя виявилися і в англійському садівицтві. Так, в планування садів Англії часто вводили різні [[лабіринт|лабіринти]]и, поширені з часів [[готика|готики]]. Геометричні форми регулярних садів тут швидко набридли. Теоретичні пошуки призвели до визнання принципу, що «Вся земля — сад». Але цей сад зовсім не геометричних, регулярних форм, а пейзажний.
 
Тому в Британії почали рано відмовлятися від регулярних садів. Виник англійський, пейзажний сад. Він був значно дешевішим за парк французького зразку, не потребував армії садівників і копіював форми навколишніх краєвидів. На його форми мали вплив пейзажний живопис [[Пуссен|Пуссена]]а, [[Сальватор Роза|Сальватора Рози]] і, особливо, [[Клод Лоррен|Клода Лоррена]]. Тому в пейзажних садах Британії не відмовлялись від будівництва окремих [[павільон|павільонів]]ів, мостів, штучних ставків тощо.
 
Неможливо уявити випас худоби в регулярному саду, бо худоба цей сад зіпсує. Але цей сад і не призначений для худоби, у нього інша функція і друге ідейне навантаження. Випас худоби в пейзажному саду Англії — звичайна річ, до того ж практична в міщанській і поміркованій країні. Зовні це були залишки великих [[вольєр]]ів садів бароко і гра в сільську простоту. Монотонні галявини англійських пейзажних парків домашні і дикі тварини (а також птахи) робили живими і схожими на краєвиди за парковими огорожами. Дикі олені і птахи і досі окраса і характерна «деталь» багатьох пейзажних парків країни, як і «англійська нудьга».
Рядок 59:
* (Франція). [[Палац Мезон-Лафіт]]. Чудову садибу з регулярним парком ще 17 століття у 1804 р. придбав маршал Наполеона Жан Лан. Він руйнує регулярний парк, а на його місці висаджує італійські топо́лі, що імітують розташування полків в битві при Монтебелло. Це тішить пихатого маршала, якому Наполеон дарував вигаданий титул герцога Монтебелло. Наново розпланованим алеям новоспечений герцог дає назви на честь наполеонівських генералів і військових перемог того часу. Була в пейзажному парку і площа патрона — Наполеона.
 
* (Росія). Садиба Студенець — тепер в межах [[Москва|Москви]]. Герой війни з Наполеоном Арсеній Закревський придбав садибу у князів Гагаріних. Закревський робить пейзажний парк садиби пам'ятником війни [[1812]] року. За його наказом в парку роблять [[канал]]и, а прямокутні ділянки-острови присвячують начальникам, під керівництвом яких служив вояк-поміщик. На кожному з острівців було встановлене [[погруддя]] відповідного воєначальника. Звичайно ж, ніхто після смерті поміщика не беріг а ні [[ парк]], а ні [[погруддя]], які зникли. Залишки парку використовують для відпочинку як Парк культури і відпочинку «Красная Пресня».
 
== Агресивні втручання володарів ==
Рядок 68:
[[Файл:Башня-руина-01.jpg|міні|праворуч|200пкс|Царицино. Вежа-руїна]]
 
З появою моди на пейзажні сади, надзвичайно зросло агресивне втручання володарів в планування садів. ЯкшоЯкщо в добу бароко володар лише давав наказ майстрам і садівнику про створення саду, в добу [[класицизм]]у володарі агресивно втручалися в задум, в проект і в реалізацію проекта. Значення садівника як автора проекту значно понизили пихаті володарі. І часто садівник ставав слугою, наглядачем за рослинами парку.
 
[[Імператриця]] Катерина ІІ наказала перекопати береги регулярного ставка в Царському Селі, аби став робив враження натурального водоймища. Тому бароковий [[Грот]] на берегах нерегулярного ставка і досі виглядає чужорідним елементом в невідповідному оточенні.
Рядок 95:
== Cадиба Приютіно біля Петербурга ==
 
Cадиба [[Приютіно]] належить до зразків невеликих садиб доби [[класицизм]]у з майже типовим розплануванням та характерними для доби [[павільйон]]ами в пейзажному парку. Вона належала [[Оленін Олексій Миколайович |Оленіну Олексію Миколайовичу ]] (1763-1843), директору Публічної бібліотеки в Санкт-Петербурзі. Усі головні споруди садиби були розташовані поблізу ставка. Всі вони побудовані з червоної цегли у дуже спрошених формах пізнього класицизму без використання колонного портика і без тинькування стін. На тлі зелені парку і дзеркала ставка це несподівано дало значний картинний ефект і збагатило образ садиби, що не мала архітектурних шедеврів. Серед будівель найбільш класичний вигляд мала молочня з колонним [[портик]]ом та [[фронтон]]ом. Як і заведено, навкруги ставка йшла хвиляста стежка, що єднала більшість споруд і відкривала глядачєві декілька картинних краєвидів. В пейзажному парку знайшли своє місце Сонячний годинник, [[флігель|флігелі]], дві [[оранжерея|оранжереї]], цегляна [[кузня]], цегляна людська домівка, зерновий склад( магазін за термінологією тої доби), усього 26 службових приміщень. Було в пейзажному парку і містечко для суму, гірких роздумів і спогадів. У війні 1812 року під [[Бородіно]] загинув син володаря - молодий Микола Оленін. На честь сина володар поставив в парку пірамідку-кенотаф на спомин.
 
І як водиться, окрасою пам'яті про минуле садиби стали спомини про відомих людей, що навідувались сюди. Садибі надзвичайно пощастило, бо в Приютіно гостювали поети [[Крилов Іван Андрійович]], [[Адам Міцкевич]] і О. [[Пушкін]], художники Олександр Брюллов і [[Карл Брюллов]] ,композитори [[Глінка]], [[Аляб'єв Олександр Олександрович]], [[Верстовський Олексій Миколайович]] , письменник Олександр Тургенєв, декабристи тощо.
Рядок 110:
 
== Неправедний осуд садів бароко ==
Теоретики пейзажного садівництва пізніше багато говорили про антифеодальну, не монархічну суть [[пейзажний парк|пейзажного парку]]. Активна, часто агресивна геометрія планування і активне втручання в розвиток і силует кущів і дерев ставились в провину садам бароко. Було повністю забуто, що сад бароко був монополізованим королівською владою у Франції лише в 17 столітті. Саме з Франції пішла мода на підкорення природи в саду — королю, вельможі, людині взагалі. Але сад бароко виник в Італії 16 століття, в часи, коли не був сформованим іститут абсолютизму, уособлений в посаді короля. Тому сад бароко не ніс провини за злочини королівської(абсолютної) влади.
 
Частково рятівником невеликих садів з регулярним плануванням був навіть [[Хамфрі Рептон]] (1752 — 1818), більш відомий як теоретик і практик пейзажного садівництва Англії. На припалацовій теріторії Хамфрі Рептон залишав і [[тераса|терасу]], і [[балюстрада|балюстради]], і [[квітник|квітники]]и, і регулярне планування — ознаки бароко в пейзажному середовищі англійського парку. Єлементи регулярного планування без [[гігантоманія|гігантоманії]] [[Версаль|Версаля]] посіли почесне місце в новітні часи в роздудові парків біля стадіонів і спортивних майданів в 20 столітті.
 
Дух антифеодальної свободи англійських садів був поширений лише на планування садів і відмову від вистрігання дерев. Англійський сад з перших років існування почав так само активно обслуговувати абсолютну владу в тій же Британії 18 століття, як і французький парк в Версалі 17-го. <u>Порочне коло замкнулося</u>.
Рядок 119:
 
== Див.також ==
 
 
{{3 стовпці}}