Пейзажний парк: відмінності між версіями

Садівництво в Англії пройшло довгий шлях розвитку до середини 18 століття. Острівна відокремленість Англії сприяла появі своїх власних законів в плануванні садів, незважаючи на запозичені зразки садів [[Голландія|Голландії]] чи Франції, що існували паралельно. Великі [[сад бароко|сади бароко]] на зразок Версалю мали місце лише біля королівських замків. Великі домішки культури середньовіччя виявилися і в англійському садівицтві. Так, в планування садів Англії часто вводили різні [[лабіринт|лабіринти]]и, поширені з часів [[готика|готики]]. Геометричні форми регулярних садів тут швидко набридли. Теоретичні пошуки призвели до визнання принципу, що «Вся земля — сад». Але цей сад зовсім не геометричних, регулярних форм, а пейзажний.

Тому в Британії почали рано відмовлятися від регулярних садів. Виник англійський, пейзажний сад. Він був значно дешевішим за парк французького зразку, не потребував армії садівників і копіював форми навколишніх краєвидів. На його форми мали вплив пейзажний живопис [[Пуссен|Пуссена]]а, [[Сальватор Роза|Сальватора Рози]] і, особливо, [[Клод Лоррен|Клода Лоррена]]. Тому в пейзажних садах Британії не відмовлялись від будівництва окремих [[павільон|павільонів]]ів, мостів, штучних ставків тощо.

* (Росія). Садиба Студенець — тепер в межах [[Москва|Москви]]. Герой війни з Наполеоном Арсеній Закревський придбав садибу у князів Гагаріних. Закревський робить пейзажний парк садиби пам'ятником війни [[1812]] року. За його наказом в парку роблять [[канал]]и, а прямокутні ділянки-острови присвячують начальникам, під керівництвом яких служив вояк-поміщик. На кожному з острівців було встановлене [[погруддя]] відповідного воєначальника. Звичайно ж, ніхто після смерті поміщика не беріг а ні [[ парк]], а ні [[погруддя]], які зникли. Залишки парку використовують для відпочинку як Парк культури і відпочинку «Красная Пресня».

З появою моди на пейзажні сади, надзвичайно зросло агресивне втручання володарів в планування садів. ЯкшоЯкщо в добу бароко володар лише давав наказ майстрам і садівнику про створення саду, в добу [[класицизм]]у володарі агресивно втручалися в задум, в проект і в реалізацію проекта. Значення садівника як автора проекту значно понизили пихаті володарі. І часто садівник ставав слугою, наглядачем за рослинами парку.

Cадиба [[Приютіно]] належить до зразків невеликих садиб доби [[класицизм]]у з майже типовим розплануванням та характерними для доби [[павільйон]]ами в пейзажному парку. Вона належала [[Оленін Олексій Миколайович |Оленіну Олексію Миколайовичу ]] (1763-1843), директору Публічної бібліотеки в Санкт-Петербурзі. Усі головні споруди садиби були розташовані поблізу ставка. Всі вони побудовані з червоної цегли у дуже спрошених формах пізнього класицизму без використання колонного портика і без тинькування стін. На тлі зелені парку і дзеркала ставка це несподівано дало значний картинний ефект і збагатило образ садиби, що не мала архітектурних шедеврів. Серед будівель найбільш класичний вигляд мала молочня з колонним [[портик]]ом та [[фронтон]]ом. Як і заведено, навкруги ставка йшла хвиляста стежка, що єднала більшість споруд і відкривала глядачєві декілька картинних краєвидів. В пейзажному парку знайшли своє місце Сонячний годинник, [[флігель|флігелі]], дві [[оранжерея|оранжереї]], цегляна [[кузня]], цегляна людська домівка, зерновий склад( магазін за термінологією тої доби), усього 26 службових приміщень. Було в пейзажному парку і містечко для суму, гірких роздумів і спогадів. У війні 1812 року під [[Бородіно]] загинув син володаря - молодий Микола Оленін. На честь сина володар поставив в парку пірамідку-кенотаф на спомин.

Теоретики пейзажного садівництва пізніше багато говорили про антифеодальну, не монархічну суть [[пейзажний парк|пейзажного парку]]. Активна, часто агресивна геометрія планування і активне втручання в розвиток і силует кущів і дерев ставились в провину садам бароко. Було повністю забуто, що сад бароко був монополізованим королівською владою у Франції лише в 17 столітті. Саме з Франції пішла мода на підкорення природи в саду — королю, вельможі, людині взагалі. Але сад бароко виник в Італії 16 століття, в часи, коли не був сформованим іститут абсолютизму, уособлений в посаді короля. Тому сад бароко не ніс провини за злочини королівської(абсолютної) влади.

Частково рятівником невеликих садів з регулярним плануванням був навіть [[Хамфрі Рептон]] (1752 — 1818), більш відомий як теоретик і практик пейзажного садівництва Англії. На припалацовій теріторії Хамфрі Рептон залишав і [[тераса|терасу]], і [[балюстрада|балюстради]], і [[квітник|квітники]]и, і регулярне планування — ознаки бароко в пейзажному середовищі англійського парку. Єлементи регулярного планування без [[гігантоманія|гігантоманії]] [[Версаль|Версаля]] посіли почесне місце в новітні часи в роздудові парків біля стадіонів і спортивних майданів в 20 столітті.