Клименко Віктор Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 30:
Народився [[26 січня]] [[1875]] у [[Полтава|Полтаві]]. Закінчив Полтавський кадетський корпус, а у 1895 році Павлівське військове училище.
 
Служив у лейб-гвардії Гренадерському полку, у складі якого брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. У [[1917]] — командир бригади 16-ї піхотної дивізії. З [[20 червня]] [[1917]] генерал-майор. Під час Першої світової війни був поранений, отруєний газами, двічі контужений, нагороджений [[Орден святого Георгія|орденом Святого Георгія IV ступеня]] та [[ГеоргієвськаГеоргіївська зброя|Георгіївською зброєю]].
 
З 07.10.[[7 жовтня]] [[1917 р.]] — начальник 153-ї піхотної дивізії 34-го армійського (1-го Українського) корпусу, яку українізував та перетворив на 2-гу Українську. З [[17.04.1918 р.квітня]] [[1918]] призначений начальником Подільського корпусу [[Армія УНР|Армії УНР]], однак на посаду не прибув. З 08.06.1918[[8 р.червня]] [[1918]] — начальник [[Сердюцька дивізія (1918)|Сердюцької дивізії]] [[Армія УНР|Армії Української Держави]].
 
У грудні 1918 р. був інтернований Директорією та незабаром відправлений до Німеччини разом із німецькими військами, що покидали Україну. Звідти переїхав до білогвардійської Північної армії генерала Міллера, у складі якої у 1919 р. командував 5-ю Північною стрілецькою бригадою. Ймовірно, потрапив у полон до червоних, де загинув.