Лагаш: відмінності між версіями

Археологічні розкопки велися в Лагаші з 1877 року французькими археологами Ернестом де Сарзеком. В 1903 його розкопки продовжив [[Гастон Крое]]. В 1929-1931 роках там працював Анрі де Женуяком, а потім два роки [[Андре Парро]].

Окрім власне Лагашу (''місце ворон'' шумерською) який звався також Урукуга — ''священне місто''(сучасне городище Ель-Хіба) до складу держави входили такі міста як [[Нгірсу]] (городище ТеплоТепла) де знаходився храм бога покровителя Лагашу [[Нінгірсу]], Сіранан або ж Ніна, Кінунір, Уру, Кіеш, Е-Нінмар, Гуаба та деякі інші. В XXIV столітті до нашої ери площа держави Лагашу складала 2-2,5 тисячі квадратних кілометрів а населення за сучасними оцінками 150-250 тисяч.

Правителі міста носили титул [[енсі]] і час від часу приймали титул [[Лугаль|лугаля]]. Однак при цьому вони не були верховними жерцями «санга» — цю посаду обіймала інша людина. Справа в тому, що центральне місці в релігійному світогляді шумерів займала концепція так званого «священного шлюбу» відповідно до неї ''санга'' певного божества мали складати йому пару, оскільки покровителем Лагашу був бог [[Нінгірсу]], то ''санга'' була жриця.

На основі знайдених в Урі[[Ур]]і [[глиняні таблички|табличок]] датованих початком ІІІ тисячоліття до нашої ери можна зробити висновок, що це місто визнавало владу правителя Лагашу. Оскільки Ур здавна був одним з найвпливовіших міст Шумеру, а між ним та Лагашем знаходилися й ініші міста, то можна припустити, що в той час Лагаш був гегемоном країни. Однак десь біля середини ХХІХ століття до нашої ери гегемонія перейшла до Шурупаку вояки якого згадно документів стояли гарнізонами в Уруці, Ніппурі, Адабі, Уммі та Лагаші.

Пізніше гегемонію захопив [[Кіш (місто) | Кіш]]. Відомо, що біля 2600 року до нашої ери Лагаш визнавав його владу. Тодішньому лугалю Кіша приписується винесення найстародавнішого в історії людства третейського рішення щодо суперечки про кордон між Лагашем та [[ Умма | Уммою ]].

Свавілля чиновників, ймовірно, призвело до соціального вибуху в Лагаші. Останньому представникові династії Ур-Нанше, Лугальанді, вказали на двері, а на царство поставили його свояка [[Урукагіна|Урукагін]]у. Новий володар заходився перебдовувати суспільство і став першим в історії людства, відомим нам, соціальним реформатором. Він першим оголосив популярний в наступному лозунг «''нехай сильний не ображає вдів і сиріт!''». Урукагіна повернув храмам привласнені чиновниками землі й робочу силу, зменшим зменшив побори з жерців та збільшив пайки підневільним храмовим робітникам, відновив автономнію храмового господарства<ref>. В Шумері храмам належало до половини землі і дуже значна частина населення так чи інакше була пов'язана з ними — жерці, храмові ремісники та робітники, люди які орендували в храмів землю тощо усі вони були зацікавлені в процвітанні храмів і усіх їх зачіпали попередні утиски.</ref>. Щодо рядових общинників, то було також знижено плату за культові послуги, відмінено деякі податки з ремісників та зменшено трудові повинності на іригаційних спорудах. Також Урукагіна скасував борги тих, хто потрапив у кабалу і відновив судову організацію в сільських громадах. Окрім того була заборонена [[поліандрія]]. Усе це реформатор видавав за договір з богом Нінгірсу, а себе представляв виконавцем божої волі.

Історики неоднозначно оцінюють соціальні реформи Урукагіни. Одні трактують їх як соціальний переворот, інші — як косметичний засіб, призначений випустити пару із соціального котла. Мабуть, друга оцінка більш слушна, як зазначав із цього приводу [[С. Н. Крамер]], Уруінімгіна «''подібно до більшості інших реформаторів.., мабуть, з’явився запізно й устиг зробити занадто мало''».

Однак в кінці його правління Лагаш було підкорено правителем Умми Лагальзаггісі який об'єднав під своєю владою увесь Шумер. Невдовзі його розбив [[Саргон Аккадський|Шаррум—кем]] який підкорив усю Країну<ref>. Так самі шумери називали Шумер.</ref>, в тому числі й Лагаш.

Другий підйом міста стався за часів панування гутіїв[[гутії]]в, коли правителі Лагашу визнаючи владу гірських завойовників та відкуповуючися від них даниною змогли підкорити собі ряд інших міст Шумеру і добилися фактичної гегемонію в Шумері. Найбільшого впливу Лагаш досяг за [[Гудеа]], якому схоже підкорявся увесь південний Шумер і навіть деякі області [[Еламу]]. В ті часи в Лагаші відродилися старі шумерські порядки — як і в старовину усе життя було зосереджене навколо храмів, а його правителі витрачали величезні ресурси на їх будівництво та прикрашання. Однак після вигнання гутіїв сам[[гутії]]в, епроцвітанняпроцвітання цього часу і відповідно слава «зрадницького» міста стала на заваді претензій місцевих правителів на гегемонію. І якщо Лагаш так і не ввійшов в царство Шумеру та Аккаду [[Утухенгаль|Утухенгаля]], то його наступник і засновник [[ІІІ династія Уру|Третьої династії Уру]] Ур-Намму підкорив Лагаш і включив його до складу своєї держави. З тих часів Лагаш втратив колишнє значення.