Гурія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 29:
* [[Озурґетський муніципалітет]]
* [[Чохатаурський муніципалітет]]
 
 
== Історія ==
Топонім «Ґурія» вперше зустрічається в грузинській хроніці Псевдо- Джуаншера блзько 800&nbsp;р. <ref name="Rapp">Rapp Stephen H. ''Studies In Medieval Georgian Historiography: Early Texts And Eurasian Contexts''. Peeters Bvba, 2003. p. 427. ISBN 90-429-1318-5.</ref>
У 1352 році Ґурія стає окремим феодальним володінням князівського роду Варданідзе-Дадіані, а після 1463 року утворюється незалежна Ґурійская князівство . Тоді вона включала також велику частину сучасної Аджарії разом з містом Батумі .
Ослаблена довгими війнами з [[Османська імперія|Османською імперією]] Ґурія в 1810 році переходить під протекторат Росії, а потім, в 1829 році повністю входить до її складу. У 1819 і 1841 роках в Ґурії спалахували повстання.
У 1840 році утворюється Ґурійская повіт із центром у [[Озурґеті]] у складі Грузино-Імеретинський губернії . У 1846 році ця губернія розформовується і Ґурійская повіт виявляється в Кутаїської губернії . Це становище зберігається аж до 1918 року. Весь цей час Ґурія залишається практично стовідсотковою грузинської областю, не порушеної переселенням росіян та інших народів у межах Російської імперії.
На початку XX тут протягом короткого часу існувала т. зв. Ґурійская республіка .
У 1918 році Ґурія входить до складу Грузинської демократичної республіки, що проіснувала до березня 1921 року.
Перший час після утворення Грузинської радянської республіки (пізніше РСР Грузія) зберігається Ґурійская повіт, який потім розділяється на 3 райони. Головне місто краю&nbsp;— [[Озурґеті]]&nbsp;— в 1929—1991 роках називався Махарадзе.
У 1995 році в Грузії вводиться крайове розподіл і Ґурія стає одним із країв (мхаре), тим самим повертаючи історичну назву в офіційний обіг.
== Курорти ==
У регіоні є причорноморські курорти Урекі, Шекветілі, Гріголеті, курорти Бахмаро і
Гомісмта у високогірній альпійській зоні, також бальнеологічний курорт Набеглаві.
Унікальність перерахованих курортів підтверджена дослідженнями наукових експедицій,
висновками медиків, курортологів та бальнеологів.
 
Діють на території Озурґетського муніципалітету готелі.
Готель «Гурія» в г. Озургеті&nbsp;— не діє, готується до приватизації,готель у м. Озургеті, на Гурійская вулиці Міністерством економічного розвитку Грузії
виставлений на аукціон,мережа приватних готелів в сел. Урекі&nbsp;— всього 30 одиниць.
На території Ланчхутского муніципалітету функціонують 3 приватні готелі із загальним числом
місць&nbsp;— 48.
 
== Населення ==
Населення краю згідно з останнім переписом складало 143 357 осіб (3,3 % от населення країни ).
 
Домінуючу більшість населення Гурії становлять грузини, в основному одна з їх етнографічних груп — '''[[гурійці]]''' (''гурулеби'').
'''Етнічний склад муніципалітетів Гурії (2002)'''
{|class="standard sortable"
!'''Край''', муніципалітет<ref>З 2006 року всі райони Грузії було перетворено на [[муніципалітети Грузії|муніципалітети]]</ref> ||загалом ||[[грузини|грузи-<br />ни]] ||% || [[вірмени]] || % || [[росіяни|рос-<br />іяни]] ||% ||[[українці|ук-<br />раїн-<br />ці]] ||% || [[осетини|осети-<br />ни]] || % ||[[азербайжанці|азер-<br />бай-<br />жанці]] ||% || [[абхази|абха-<br />зи]] || % ||[[греки|гре-<br />ки]] || % || [[єзиди|єзи-<br />ди]] ||% || [[кистинці|кис-<br />тин-<br />ці]] ||% ||ін-<br />ші || % ||'''Край''', муніципалітет
|-
| ''' Ґурія ''' || align="right" | 143357 || align="right" | 138942 || align="right" | 96,92% || align="right" | 2134 || align="right" | 1,49% || align="right" | 1558 || align="right" | 1,09% || align="right" | 194 || align="right" | 0,14% || align="right" | 152 || align="right" | 0,11% || align="right" | 91 || align="right" | 0,06% || align="right" | 78 || align="right" | 0,05% || align="right" | 49 || align="right" | 0,03% || align="right" | 23 || align="right" | 0,02% || align="right" | 2 || align="right" | 0,00% || align="right" | 134 || align="right" | 0,09% || ''' Ґурія'''
|-
| [[Ланчхтський муніципалітет]] || align="right" | 40507 || align="right" | 39868 || align="right" | 98,42% || align="right" | 160 || align="right" | 0,39% || align="right" | 345 || align="right" | 0,85% || align="right" | 28 || align="right" | 0,07% || align="right" | 33 || align="right" | 0,08% || align="right" | 33 || align="right" | 0,08% || align="right" | 7 || align="right" | 0,02% || align="right" | 18 || align="right" | 0,04% || align="right" | 0 || align="right" | 0,00% || align="right" | 0 || align="right" | 0,00% || align="right" | 15 || align="right" | 0,04% || [[Ланчхтський муніципалітет]]
|-
| [[Озурґетський муніципалітет]] || align="right" | 78760 || align="right" | 75142 || align="right" | 95,41% || align="right" | 1944 || align="right" | 2,47% || align="right" | 1133 || align="right" | 1,44% || align="right" | 159 || align="right" | 0,20% || align="right" | 103 || align="right" | 0,13% || align="right" | 55 || align="right" | 0,07% || align="right" | 59 || align="right" | 0,07% || align="right" | 29 || align="right" | 0,04% || align="right" | 23 || align="right" | 0,03% || align="right" | 2 || align="right" | 0,00% || align="right" | 111 || align="right" | 0,14% || [[Озурґетський муніципалітет]]
|-
| [[Чохатаурський муніципалітет]] || align="right" | 24090 || align="right" | 23932 || align="right" | 99,34% || align="right" | 30 || align="right" | 0,12% || align="right" | 80 || align="right" | 0,33% || align="right" | 7 || align="right" | 0,03% || align="right" | 16 || align="right" | 0,07% || align="right" | 3 || align="right" | 0,01% || align="right" | 12 || align="right" | 0,05% || align="right" | 2 || align="right" | 0,01% || align="right" | 0 || align="right" | 0,00% || align="right" | 0 || align="right" | 0,00% || align="right" | 8 || align="right" | 0,03% || [[Чохатаурський муніципалітет]]
|}
Джерело:<ref name="этн" />
 
{{Ґурі}}