Людовик XVI: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MastiBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: jv:Louis XVI saking Prancis
Kvandr (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 26:
}}
 
'''Людовик XVI''' (* [[23 серпня]] [[1754]] , [[Версаль]] [[21 січня]] [[1793]], [[Париж]])  — король Франції з [[1774]], онук [[Людовик XV (король Франції)|Людовика XV]], син Людовика Дофіна. Перебував під впливом своєї дружини, [[Марія Антуанетта|Марії-Антуанетти]]. Під час його правління французька [[фінансова система]] прийшла в такий занепад, що [[1789]] року були скликані [[Генеральні штати]] ([[парламент]]) і почаласясталася [[Велика французька революція|Французька революція]]. Людовик повністю втратив авторитет у червні [[1791]], коли намагався втекти з країни. У серпні [[1792]] парижани взяли штурмом палац в Тюільрі й взяли під варту королівську родину. Людовик був скинутий у грудні [[1792]], засуджений у січні [[1793]] і [[гільйотина|гільйотинований]].
 
== Ранні роки життя ==
Народився під ім'ям Людовик Огюст, по народженні також отримав титул герцога Беррійського.
 
З 8 дітей [[дофін]]а Франції Людовика-Фердинанда був 3-ю дитиною та онуком короля Людовика XV та його другої дружині Марії Жозефи Саксонської.
Народився 23 серпня 1754 р. у Версалі під ім'ям Людовик Огюст. По народженні також отримав титул герцога Беррійського. З восьми дітей дофіна Франції Людовика-Фердинанда був третьою дитиною та онуком короля Людовика XV та його другої дружині Марії Жозефи Саксонської. Людовик-Огюст був третім претендентом на французький престол після свого батька дофіна Франції Людовика-Фердинанда та старшого брата Людовика, який помер у десятирічному віці у 1761 р. 20 грудня 1765 р. його батько помер від туберкульозу і одинадцятирічний Людовик-Огюст став дофіном Франції і новим престолонаслідником. На відміну від батька, матері та декількох інших членів родини, які померли від туберкульозу дофін був здоровим хлопцем, але дуже сором'язливим: цікавився мисливством, технічними науками, володів англійською мовою і латиною.
 
Людовик-Огюст був 3-м претендентом на французький престол після свого батька, дофіна Франції Людовика-Фердинанда, та старшого брата Людовика, який помер у 10-річному віці (1761).
16 травня 1770 р. за клопотанням Людовика XV був улагоджений шлюб дофіна Людовика з австрійською принцесою Марією Антонією Габсбург-Лотрінген, яка стала відомою у Франції під ім'ям Марія Антуанетта. Чотирнадцятирічна дівчина була наймолодшою дочкою Франца І та австрійської імператриці Марії-Терезії. На один рік старший від неї Людовик-Огюст був дуже сором'язливим та неготовим до сімейного життя: протягом декількох років майбутній король так і не зміг вступити у шлюбні відносини зі своєю дружиною, що викликало занепокоєння у монарших дворах Франції і Австрії, оскільки відстутність статевих стосунків у подружжі ставило під сумнів легітимність шлюбу між представниками австрійської і французької монархії. Тільки у 1778 році народилася перша з чотирьох дітей королівського подружжя Франції.
 
20 грудня 1765 - його батько помер від [[туберкульоз]]у, і 11-річний Людовик-Огюст став дофіном Франції і новим наступником престолу.
 
На відміну від батька, матері та деяких інших членів родини, які померли від туберкульозу, дофін був здоровим хлопцем. Він цікавився мисливством, технічними науками, володів англійською мовою і латиною.
 
16 травня 1770 р.- за клопотанням Людовика XV, був улагодженийукладений шлюб дофіна Людовика з австрійською принцесою Марією Антонією Габсбург-Лотрінген, яка сталазгодом відомою у Франції під ім'ям Марія Антуанетта. Чотирнадцятирічна14-річна дівчина була наймолодшою дочкою [[Франц І|Франца І]] та австрійської імператриці [[Марія-Терезія|Марії-Терезії]]. На один рік старший від неї Людовик-Огюст був дуже сором'язливим та неготовим до сімейного життя: протягом декількох років майбутній король так і не зміг вступити у шлюбні відносинизносини зі своєю дружиною, що викликало занепокоєння у монарших дворах Франції і Австрії, оскількибо відстутність статевих стосунків у подружжі ставило під сумнів легітимність шлюбу між представниками австрійської і французької монархіїмонархій. Тільки уЛише 1778 роціроку народиласянародилося першаперше з чотирьох4 дітей королівського подружжя Франції.
 
== Король Франції ==
10 травня 1774 р.- Людовик Огюст став королем Франції під ім'ям Людовик XVI. На той час юнакові було лише 19 років і він був неготовий до нових обов'язків, був нерішучим і непослідовним, доперебував тогопід жвпливом своєї дружини, [[Марія Антуанетта|Марії-Антуанетти]]. А саме тоді країна переживала гостру фінансову кризу. Уряд країни мав величезні борги, зростало невдовольствоневдоволення монархією серед французького суспільства і, зокрема, з боку буржуазії, яка вимагала реформи застарілої податкової системи. Зразу після сходження на престол молодий король відправив у відставку низкудеяких міністрів попереднього уряду, але залишив на керівних посадах декількохкількох досвідчених міністрів, зокрема канцлера Морепа, який почав впроваджувати деякі реформи, скорочував придворні витрати, скасовував феодальні права. Також у серпні 1774 р. міністром фінансів був призначений Анн-Робер Тюрго, який почав реформи у фінансовій сфері, якащо знаходиласяперебувала ув найгіршому стані — були скасоване внутрішнє мито, монополія ремісничих цехів, запроваджена свобода хлібної торгівлі, деякі податки були поширені також і на представників вищих станів королевства. 12 листопада 1774 р. були відновлені представницькі установи держави — парламенти.
 
Впроваджені реформи викликали незадоволення серед різних верств населення, духовенство та дворянство чинили тиск на молодого і непослідовного монарха. Хвилі невдовольствневдоволення викликані лібералізацією цін на хліб призвели до відставки міністра Тюрго та відміни деяких реформ. На посаду міністра фінансів був призначений один зіз критиків Тюрго - Жак Неккер. На відміну від свого попередника, він не впроваджував реформ, а намагався лавірувати між інтересами різних верств і станів, зокрема брав великі позики, які між іншим йшли на підтримку [[Американська революція|Американської Революціїреволюції]]. Погіршення фінансового стану держави призвело до консолідації у парламентах передставників "першого" та "другого станів" (духовенство і знатьшляхта), які посилили тиск на короля і змусили його звільнити міністра. Новий міністр Шарль Калонн запропонував досить амбіційнуамбітну фінансову реформу, але розчаровані та налаштовані вороже представники вищих станів відхилили всі її спроби реформ. Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати Генеральні штати, котрі замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком Французької революції. Коли король втратив контроль не тільки над становищем в країні, але і в парламенті, представники третього стану проголосили в червні 1789 р. Національну Асамблею. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування 9 липня Національних установчих зборів, які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став [[штурм Бастилії]] 14 липня 1789 р.
10 травня 1774 р. Людовик Огюст став королем Франції під ім'ям Людовик XVI. На той час юнакові було лише 19 років і він був неготовий до нових обов'язків, був нерішучим і непослідовним, до того ж країна переживала гостру фінансову кризу. Уряд країни мав величезні борги, зростало невдовольство монархією серед французького суспільства і зокрема з боку буржуазії, яка вимагала реформи застарілої податкової системи. Зразу після сходження на престол молодий король відправив у відставку низку міністрів попереднього уряду, але залишив на керівних посадах декількох досвідчених міністрів, зокрема канцлера Морепа, який почав впроваджувати деякі реформи, скорочував придворні витрати, скасовував феодальні права. Також у серпні 1774 р. міністром фінансів був призначений Анн-Робер Тюрго, який почав реформи у фінансовій сфері, яка знаходилася у найгіршому стані — були скасоване внутрішнє мито, монополія ремісничих цехів, запроваджена свобода хлібної торгівлі, деякі податки були поширені також і на представників вищих станів королевства. 12 листопада 1774 р. були відновлені представницькі установи держави — парламенти.
 
== Революція і загибель ==
Впроваджені реформи викликали незадоволення серед різних верств населення, духовенство та дворянство чинили тиск на молодого і непослідовного монарха. Хвилі невдовольств викликані лібералізацією цін на хліб призвели до відставки міністра Тюрго та відміни деяких реформ. На посаду міністра фінансів був призначений один з критиків Тюрго Жак Неккер. На відміну від свого попередника він не впроваджував реформ, а намагався лавірувати між інтересами різних верств і станів, зокрема брав великі позики, які між іншим йшли на підтримку Американської Революції. Погіршення фінансового стану держави призвело до консолідації у парламентах передставників першого та другого станів (духовенство і знать), які посилили тиск на короля і змусили його звільнити міністра. Новий міністр Шарль Калонн запропонував досить амбіційну фінансову реформу, але розчаровані та налаштовані вороже представники вищих станів відхилили всі спроби реформ. Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати Генеральні штати, котрі замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком Французької революції. Коли король втратив контроль не тільки над становищем в країні, але і в парламенті, представники третього стану проголосили в червні 1789 р. Національну Асамблею. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування 9 липня Національних установчих зборів, які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став [[штурм Бастилії]] 14 липня 1789 р.
Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати [[Генеральні штати]], які замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком до [[Велика французька революція|революції]]. Коли король втратив контроль над парламентом, представники "третього стану" в червні 1789 р. створили Національну Асамблею. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування 9 липня Національних установчих зборів, які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став [[штурм Бастилії]] 14 липня 1789 р.
 
Людовик повністю втратив авторитет у червні [[1791]], коли намагався втекти з країни, але був перехоплений і повернутий до Парижу.
 
У серпні [[1792]] парижани взяли штурмом [[Тюїльрі (палац)|палац Тюїльрі]] й взяли під варту королівську родину.
 
Був скинутий з престолу в грудні [[1792]], засуджений у січні [[1793]] і [[гільйотина|гільйотинований]].
 
== Джерела ==
 
 
{{Королі та імператори Франції}}
Рядок 51 ⟶ 67:
[[Категорія:Померли 21 січня]]
[[Категорія:Померли 1793]]
[[Категорія:Скинуті монархи]]
[[Категорія:Страчені монархи]]
[[Категорія:Гільйотиновані]]
[[Категорія:Скинуті монархи]]
 
[[als:Ludwig XVI.]]