Хелловін: відмінності між версіями

Самайн древнє кельтське свято, яке розглядають, як тваринницьке і сільськогосподарське, а також свято мертвих, чиї духи живились в цей час <ref> ''Маккалох Дж. А.'' Религия древних кельтов. ЗАО Центрполиграф, 2004.</ref>. В цей період починався забій скота (зараз це день святого Ма́ртіна) і це було символічне закінчення літа - збирання урожаю, яке було пізнім у північних кельтських регіонах. Перевдягання в костюми на Хелловін має давню традицію ще з древніх язичеських часів - чоловіки-кельти в Галії одягались в шкури забитих тварин. Є і більш вірогідна версія - дітей переодягали спеціально, щоб врятувати від [[гоблін]]ів що звались ''самханах'', які нібито з'являлись на свято Самгейну і крали дітей. За віруваннями кельтів в цей період дуже активні [[відьма|відьми]], злі [[фея|феї]] і мерці. Характерні для Самайну вогнища і танці навколо них. Свято тривало з ночі 31 жовтня на 1 листопада та ще три дні. Слово (''Samhain'' нав [[ірландська мова|ірландській мові]] цеє також назвою місяця «листопад»).