Щерба Микола Антонович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Almes (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Almes (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
Кожен добрий учитель - неодмінно мистець, наставник. Микола Щерба творчо працює в жанрі станкової графіки та малярства. Учасник збірних виставок у Москві (1962), Одесі (1972), Львові (1988), Самборі (1981, 1988, 1990). Мав персональні виставки у Самборі (1995), Стрию (1996), Дрогобичі (1997), Трускавці (І998).
<gallery>
Файл:
</gallery>
Твори художника різноманітні за жанром і тематикою виконання. Тематичні аркуші "Козачий пікет", "Берестечко", "Отчий світильник", "Небесний вершник", "Недільні музики" - це образи-візії, в яких Микола Щерба відходить від реалістичної манери зображення і звертається до світу невидимого, що існує лише в уяві та в спогадах. Це історичні мотиви, в яких минуле і сучасне, близьке і далеке зливається в єдиний цілісний організм.▼
<gallery>
Файл:
</gallery>
▲Твори художника різноманітні за жанром і тематикою виконання. Тематичні аркуші "Козачий пікет", "Берестечко", "Отчий світильник", "Небесний вершник", "Недільні музики" - це образи-візії, в яких Микола Щерба відходить від реалістичної манери зображення і звертається до світу невидимого, що існує лише в уяві та в спогадах. Це історичні мотиви, в яких минуле і сучасне, близьке і далеке зливається в єдиний цілісний організм.
Мистець кохається у зимовому фольклорі: "Січень-січовик", "Віхола", "Сію, сію", "Різдвяне видиво", "Коляда", "Вічная новина". Це зворушливе переплетіння народних свят, обрядів та звичаїв, трактованих на міфологічній основі.
Портретів у доробку мистця небагато: "Бабусин біль", "Яблунева осінь", "Чорнулька", "Княгиня", "Мама", "Ром". Вони вирізняються узагальненнями, інколи носять ескізний характер. Це жіночі та чоловічі обличчя, погляди яких звернені десь у себе, у зболену душу, сповнену туги, страждань і надії.
| |||