Щерба Микола Антонович: відмінності між версіями

Микола Щерба, син Антона, почав свою діяльність як учитель образотворчого мистецтва в середніх школах № 2 і № 3 м.Самбора. Згодом, у 1966 році, перейшов на роботу в Самбірське педагогічне училище ім.Івана Филипчака, де й понині працює викладачем рисунка, живопису та методики викладання образотворчого мистецтва. Започаткований ним 1992 року в училищі відділ образотворчого мистецтва та художньої праці став справжньою кузнею молодих педагогічних кадрів, які формуватимуть естетичний світ підростаючого покоління в різних куточках України.

За сумлінну працю удостоєний звання викладача-методиста, нагороджений значком "Відмінник освіти України". Микола Щерба - член науково-методичної ради з образотворчого мистецтва при Міністерстві освіти та науки України, автор та співавтор низки програм та практикумів із художньо-графічних дисциплін для вищих навчальних закладів І і II рівнів акредитації, член Спілки дизайнерів України.

Твори художника різноманітні за жанром і тематикою виконання. Тематичні аркуші "Козачий пікет", "Берестечко", "Отчий світильник", "Небесний вершник", "Недільні музики" - це образи-візії, в яких Микола Щерба відходить від реалістичної манери зображення і звертається до світу невидимого, що існує лише в уяві та в спогадах. Це історичні мотиви, в яких минуле і сучасне, близьке і далеке зливається в єдиний цілісний організм.

Мистець кохається у зимовому фольклорі: "Січень-січовик", "Віхола", "Сію, сію", "Різдвяне видиво", "Коляда", "Вічная новина". Це зворушливе переплетіння народних свят, обрядів та звичаїв, трактованих на міфологічній основі.

Портретів у доробку мистця небагато: "Бабусин біль", "Яблунева осінь", "Чорнулька", "Княгиня", "Мама", "Ром". Вони вирізняються узагальненнями, інколи носять ескізний характер. Це жіночі та чоловічі обличчя, погляди яких звернені десь у себе, у зболену душу, сповнену туги, страждань і надії.

До натюрмортів мистець звертається дуже рідко, але й ті, що виставляються, заслуговують уваги. Вони закомпоновані у простий, безпретензійний спосіб, ніби занурені у м'яке світло, виглядають, як тиха сповідь і туга за красою людських почувань.

Є у творчому доробку мистця і такі твори, як "Сатанізм", "Спаси, Господи", "Епілог" та інші, де змішуються часи, події, люди, і все це про нас - про пережиті страшні часи тоталітаризму, які сприймаються з жахом, про наші сучасні духовні потреби.

Композиції творів Миколи Щерби чіткі, відзначаються простотою та особливою колірною насиченістю, прагненням до узагальнень, характерною стилістичною мовою та довершеністю. Тонкий ліризм і задушевність віють від кожного твору мистця - часто вони звучать, як музичні імпровізації.

Скромна, цілеспрямована і працьовита особа, яка упродовж тридцяти років художньої діяльності не прагнула будь-що здивувати глядача незвичними, екзотичними ракурсами, а наполегливо, з глибоким хвилюванням і відчуттям, відтворює мальовничі куточки рідного бойківського краю, його традиції, звичаї та культуру.

Микола Щерба - самобутній мистець і цікавий співбесідник. Нетерпляча натура, жива енергія експериментатора, жага пізнання - це ті складові, які привели його до власної концепції творчості.