Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sehrg (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 70:
[[File:Wartburg demonstration 1817.jpg|thumb|right|В жовтні 1817 року, близько 500 студентів зібрались в замку Вартбург, де [[Мартін Лютер]] знайшов притулок понад три століття раніше, аби виступити з демонстраціями на користь національного об'єднання. Вартбург був обраний через символічне значення для німецького національного характеру. Сучасна кольорова гравюра на дереві<ref>Sheehan, сс. 460–470. [http://germanhistorydocs.ghi-dc.org/sub_image.cfm?image_id=426&language=english German Historical Institute]</ref>.]]
На початку XIX століття стан німецьких шляхів погіршився до
Якими важливими не булу б ці поліпшення, їх неможливо порівняти з ефектом залізниці. Німецький економіст [[Фрідріх Ліст]] назвав залізниці і митний союз «сіамськими близнюками», підкресливши важливість їхньої взаємної залежності<ref>Sheehan, сс. 467–468.</ref>. Він був не один: поет [[Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен]] написав вірш, в якому звеличив досягнення митного союзу, перелічивши на початку товари, які внесли більший вклад для німецької єдності, аніж політика чи дипломатія<ref>Sheehan, С. 502.</ref>. Історики [[Німецька імперія|Другого рейху]] згодом назвали залізниці першим показником єдиної держави; патріотичний романіст [[Вільгельм Раабе]] писав: «Німецька імперія була створена першою залізницею …»<ref>Sheehan, С. 469.</ref> Не всі вітали ''залізного монстра'' з ентузіазмом. Прусський король [[Фрідріх Вільгельм III]] не бачив жодних переваг в подорожі з [[Берлін]]а в [[Потсдам]] на декілька годин швидше, а Меттерніх взагалі відмовився від подорожі залізницею. Інші переймались питанням, чи є залізниця «злом», що псує краєвид: вірш 1838 р. [[Ніколаус Ленау|Ніколауса Ленау]] ''An den Frühling'' (до весни) оплакував знищений залізницею стародавній спокій німецького лісу<ref>Sheehan, С. 458.</ref>.
|