Реутинці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Розстановка наголосів згідно з «Словники України» 3.0; косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 36:
'''Реу́тинці''' — [[село]] в Україні, [[Кролевецький район|Кролевецькому районі]] [[Сумська область|Сумської області]]. Площа - 589,4 га. Населення становить 996 осіб. Орган місцевого самоврядування — Реутинська сільська рада.
 
== Географія ==
 
Село розташоване в північній частині [[Кролевецький район|Кролевецького району]], на березі річки [[Реть]], за 7 км. від районного центру м. [[Кролевець]].
Рядок 42 ⟶ 44:
 
== Історія ==
Перші писемні згадки про село відносяться приблизно до 1625 р. В одній із тогочасних грамот сказано, що Реутенці належали багатому поляку Вісселю. У 1689 р. село було передано у володіння українському сотнику [[Петро Михайлович Забіла|Петру Михайловичу Забілі]]. Згодом село потрапило до одного з його нащадків - Володимира Забіли, деспотичної, егоїстичної людини, що не знала меж своїй жорстокості. Ним у селі була збудована церква, що дістала назву Володимирська.
 
Перші писемні згадки про село відносяться приблизно до 1625 р. В одній із тогочасних грамот сказано, що Реутенці належали багатому поляку Вісселю. У 1689 р. село було передано у володіння українському сотнику [[Петро Михайлович Забіла|Петру Михайловичу Забілі]]. Згодом село потрапило до одного з його нащадків - Володимира Забіли, деспотичної, егоїстичної людини, що не знала меж своїй жорстокості. Ним у селі була збудована церква, що дістала назву Володимирська.
Згодом петербурзький багатій Татищев одержав у спадок Реутенці. Він його так і не бачив, але був дуже не задоволений своїм українським помістям, де наживався управитель, а правитель одержував лиш незначні крихти. Ось чому він запропонував сільській общини купити його землі за 40 тис. крб.
 
Згодом Татищев одержав у спадок Реутенці.
У селян не було змоги купити землі, і помістя дісталося кролевецькому торговцю та ткачю [[Риндя Лаврентій|Лаврентію Ринді]]. Риндя переселив селян на правий берег річки Ревки, щоб здобути власний спокій і безпеку. Але раз за разом виникали селянські бунти.
 
У селян не було змоги купити землі, і помістя дісталося кролевецькому торговцю та ткачюткачу [[Риндя Лаврентій|Лаврентію Ринді]]. Риндя переселив селян на правий берег річки Ревки, щоб здобути власний спокій і безпеку. Але раз за разом виникали селянські бунти.
У 1861 р. десяти сім’ям вдалося викупитися з кріпацької неволі. Вони й заснували Нову вулицю, яка існує і понині. Ця вулиця розмістилась на крутому горбі лівого берега річки Реть на піщаних ґрунтах. Згодом на місці колишнього поселення залишилися будівлі тільки поміщика. На той час в селі існувало вже 2 церкви (Покровська і Володимирська). Грамотних людей в селі майже не було, і лише в 1886 р. відкрилася при церкві школа на один клас.
 
У 1861 р. десяти сім’ям вдалося викупитися з кріпацької неволі. Вони й заснували Нову вулицю, яка існує і понині. Ця вулиця розмістилась на крутому горбі лівого берега річки Реть на піщаних ґрунтах. Згодом на місці колишнього поселення залишилися будівлі тільки поміщика. На той час в селі існувало вже 2 церкви (Покровська і Володимирська). Грамотних людей в селі майже не було, і лише в 1886 р. відкрилася при церкві школа на один клас.
Відразу після перемоги Лютневої революції, звістку про яку принесли односельчани з Конотопа та Кролевця, селяни думали, що прийшло визволення від царського і поміщицького гніту. Але змін у житті так і не сталося, земля і влада залишалась в руках багатіїв. Вперше селяни прийшли до влади в грудні 1917 р. Радянська влада встановилася в селі в січні 1918 р.
 
Під час насильницької колективізації 1931 р. в селі засновано два колгоспи: "Спартак" та "Червоний Лан". Згодом, в 1932 р. в селі заснованийпочався третійтерор колгосп - "Зірка"голодом. У 1935 р. в селі відкрито семирічну школу. Зростання сільськогосподарського виробництва призвело до виникнення потреби в кваліфікованих кадрах. Саме тому 20 жовтня 1936 р. на базі свинорадгоспу (колишні будівлі поміщика Ринді) було відкрито школу бригадирів-комбайнерів, яке тоді називалося училище механізації сільського господарства.
 
ВеликаНа Вітчизнянафронтах війнаДругої принесла жителям села великі людські і матеріальні втрати. За неточними даними на фронтахсвітової війни, на каторжних роботах і від рук фашистів загинуло більше 400 мешканців села. 30 жовтня загін партизанів під проводом Ковпака вирушив у Карпатський рейд, зіткнувся в селі з озброєнимисилами поліцаями, що їхали підводами з Кролевця на Короп. Відбувся бій, у якому були розгромлені останніправопорядку. 3 вересня 1943 р. село звільненозайнято відсталіністами. фашистських загарбників.
 
== Сьогодення ==