Дисколіт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 7946628 користувача Alpunin (обговорення) дані з енциклопедії
Alpunin (обговорення | внесок)
Скасування редагування № 7967084 користувача Alecs (обговорення)
Рядок 3:
 
== Історія створення ==
 
В [[1919]] р. в Німеччині була створена таємна організація - об'єднання ТУЛЕ ("THULE" Geselschaft), що поставила своєю задачею добитися перегляду умов версальського договору. В рамках організації було сформовано технічне відділення "Bruders des Lichts"("братство світла"), перед яким була поставлена задача вивчення стародавніх цивілізацій Індії і Месопотамії і контакту з позаземними цивілізаціями. Зокрема, одним з головних напрямів роботи суспільства був пошук доказів того, що люди є нащадками прибульців з Альдебарана, що поселилися на Землі 500 000 років тому і пошук секрету "вімани" - дископодібного літального апарату описаного в староіндійських хроніках.
 
В [[1922]] р. відділення отримало нове найменування "VRIL" Geselschaft і стало спеціалізуватися в розробці нетрадиційних літальних апаратів і двигунів. Влітку 1922 р. був створений перший літаючий пристрій дискового типу, і почалися пошуки способів конструктивної реалізації дисколетов, придатних для практичного використовування.
 
В середині [[1940-ві|40-х років]] в Німеччині була почата розробка промислових зразків літаків вертикального зльоту (вертольотів) і літаків з крилом дискового профілю, але тільки поява газотурбінних силових установок дозволила впритул підійти до створення практичних конструкцій нового різновиду літальних апаратів - дискольотів ({{lang-de|Flugscheiben}}), використовуючих аеродинамічні властивості літаючого крила дискового типу на апаратах вертикального зльоту.
 
В даний час найбільш відомі наступні основні типи німецьких дискольотів періоду Другої світової війни: диск Шрівера-Хабермоля (1940); літаючий млинець Циммермана ([[1942]]); диск Белонце ([[1945]]); диск "Омега" ([[1945]]); Фокке-Вульф. 500 "Кульова блискавка" ("Kugelblitz", [[1945]]).
Останній апарат (Fw.500), випуск якого планувалося почати в [[1946]] р., був найбільш близький по конструкції до сучасних протитанкових вертольотів і цілком міг оперувати на дистанціях, зіставних з дальністю польоту Ме 163 (близько 100 км).
 
Після війни експерименти з дискольотами були продовжені в [[США]] і [[СРСР]].
 
==Література==