Відкрити головне меню

Зміни

 
== Розграфлення і номенклатура ==
{{Seealso|Радянська система розграфілення і номенклатури топографічних карт}}
 
РОЗГРАФЛЕННЯРозграфлення Іі НОМЕНКЛАТУРАноменклатура ТОПОГРАФІЧНОЇтопографічної КАРТИкарти нанесення картографічної сітки і умовних позначень. У основі трапецевидного розграфлення лежить карта масштабу {{nobr|1:1 000 000}}. На кожному аркуші карти зображено земну поверхню у вигляді [[трапеція|трапеції]], сторонами якої є зображення меридіанів і паралелей відповідно 4° по широті і 6° по довготі. Номенклатура аркушів цієї карти складається з великої літери латинського алфавіту – A, B, C, D..., …, Z, які позначають відповідні 4-градусні широтні смуги пояси, відлічувані від екватора до полюсів, і арабської цифри 1, 2, 3, 4...., …, 60, які позначають номера 6-градусних вертикальних смуг, що відлічуються із заходу на схід проти годинникової стрілки від меридіана з довготою 180 °. Напр., на аркуші карти, номенклатура якого М-36, зображена поверхня, обмежена паралелями 48 і 52 ° і меридіанами 30 і 36 ° (на схід від Грінвіча). Лінійні розміри по довготі трапецій такої карти стають щораз меншими при віддаленні від екватора до полюсів. Тому в широтній смузі 60 – 76 ° аркуші цієї карти здвоюють, а номенклатура такого здвоєного аркуша буде, напр., Q-35,36, і розмір його по довготі становитиме 12 °, а в смузі 76 – 88 ° аркуші карти з’єднують по чотири, так що розмір такої карти по довготі становитиме 24 ° і матиме номенклатуру, напр., Q-33,34,35,36. Ділянка 88 – 90 ° зображується одним аркушем. На кожному аркуші цього масштабу пишуть назву найбільшого населеного пункту або іншого географічного об’єкта, напр., на аркуші М-36 буде написано Київ . В подальшому аркуш карти масштабу 1:1000000 поступово розграфлюється відповідними лініями меридіанів і паралелей на все менші і менші трапеції відповідних масштабів: 1:500000, 1:200000 і ін. (принципи розграфлювання розроблені у узгоджені на міжнародному рівні). Для позначення номенклатури кожного утвореного аркуша згідно з масштабом до номенклатури початкового аркуша (напр., Q-36) дописуються, як прийнято, великі літери кирилиці, римські цифри, арабські цифри і ін. Пояснення дано для північної півкулі.
 
Наприклад, на аркуші карти, номенклатура якого М-36, зображена поверхня, обмежена паралелями 48 і 52° і меридіанами 30 і 36° (на схід від Грінвіча). Лінійні розміри по довготі трапецій такої карти стають щораз меншими при віддаленні від екватора до полюсів. Тому в широтній смузі 60–76° аркуші цієї карти здвоюють, а номенклатура такого здвоєного аркуша буде, наприклад, Q-35,36, і розмір його по довготі становитиме 12°, а в смузі 76–88° аркуші карти з'єднують по чотири, так що розмір такої карти по довготі становитиме 24° і матиме номенклатуру, наприклад, Q-33,34,35,36. Ділянка 88–90° зображується одним аркушем. На кожному аркуші цього масштабу пишуть назву найбільшого населеного пункту або іншого географічного об'єкта, наприклад, на аркуші М-36 буде написано Київ. В подальшому аркуш карти масштабу {{nobr|1:1 000 000}} поступово розграфлюється відповідними лініями меридіанів і паралелей на все менші і менші трапеції відповідних масштабів: {{nobr|1:500 000}}, {{nobr|1:200 000}} і інші (принципи розграфлювання розроблені та узгоджені на міжнародному рівні). Для позначення номенклатури кожного утвореного аркуша згідно з масштабом до номенклатури початкового аркуша (наприклад, Q-36) дописуються, як прийнято, великі літери кирилиці, римські цифри, арабські цифри тощо.
 
Пояснення дано для [[Північна півкуля|північної півкулі]].
 
== Див.також ==