Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
|||
Рядок 5:
Формальне '''об'єднання [[Німеччина|Німеччини]]''' в політично та адміністративно єдину [[Національна держава|національну державу]] офіційно відбулось [[18 січня]] [[1871]] р. в Дзеркальній залі [[Версальський палац|Версальського палацу]] у [[Франція|Франції]]. Князі німецьких держав зібралися аби проголосити [[Вільгельм I Гогенцоллерн|Вільгельма]] Прусського імператором [[Німецька імперія|Німецької імперії]] після капітуляції Франції у [[Франко-пруська війна|франко-пруській війні]]. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило ряд кричущих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна представити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.
[[Священна Римська імперія]], що включала понад 300 незалежних держав, була фактично розпущена, коли імператор [[Франц II (імператор Священної Римської імперії)|Франц II]] зрікся престолу ([[6 серпня]] [[1806]] р.) під час [[Війна третьої коаліції|війни Третьої коаліції]]. Незважаючи на правовий, адміністративний та політичний безлад спричинений розпадом імперії, народи німецькомовних держав старої імперії мав спільні мовні, культурні та правові традиції, посилені завдяки досвіду [[Велика французька революція|Французької революції]] і [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]]. Європейський [[лібералізм]] пропонував інтелектуальну основу для об'єднання, кинувши виклик [[династія|династичним]] і [[абсолютизм|абсолютистським]] моделям соціальної та політичної організації, його німецький прояв підкреслив важливість спільних традицій, освіти та мовної єдності народів у географічному регіоні. З економічної точки зору створення [[Німецький митний союз|митного союзу]] ({{lang-de|Zollverein}}) 1818 року, і його подальше розширення для включення інших держав Німецького союзу послабило конкуренцію між та в середині країн союзу. Нові види транспорту сприяли діловим і туристичним поїздкам, створюючи нові зв'язки, а іноді і конфлікти серед
Модель дипломатичних сфер впливу встановлених на [[Віденський конгрес|Віденському конгресі]] в 1814—1815 рр. після [[Наполеонівські війни|наполеонівських воєн]] закріпила домінування [[Австрійська імперія|Австрії]] в Центральній Європі. Однак, учасники переговорів у Відні не врахували зміцнення Пруссії і не передбачили змагання Пруссії проти Австрії за лідерство серед німецьких держав. Цей [[німецький дуалізм]] запропонував два розв'язки задачі об'єднання: [[Малонімецький шлях об'єднання Німеччини|малонімецький]] (Німеччина без Австрії) та [[Великонімецький шлях об'єднання Німеччини|великонімецький]] (Німеччина та Австрія разом).
| |||