Устав (письмо): відмінності між версіями

'''Устав''' — ранній [[тип]] [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон]]а ([[893]]–[[927]] рр.), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов’янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] (''litterae unciales'', від ''uncia'' в [[сенс]]і ''[[цаль|«цаль»]]'': 2,46 см, тобто ''«[[літера|літери]] заввишки в цаль»''), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Завіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст.

 

До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]]–[[1057]] рр.).