Відкрити головне меню

Зміни

м
Відкинути редагування 178.95.249.193 до зробленого Rubinbot
{{Особа
| ім'я = Жан-Батист МольєрКольбер
| місце_проживання = Реймс, Париж
| інші_імена = Jean-Baptiste Colbert
 
 
[[Зображення:Colbert1666.jpg|right|thumb|200px|Жан-Батист МольєрКольбер]]
 
'''Жан-Бати́ст МольєрКольбе́р''' ({{lang-fr|Jean-Baptiste Colbert}}; *[[29 серпня]] [[1619]] — †[[6 вересня]] [[1683]]) — [[Франція|французький]] державний діяч. На початку державної служби був протеже [[Мазаріні]], який призначив його своєю довіреною особою. Молодий король [[Людовик XIV (король Франції)|Людовику XIV]] призначив Кольбера інтендантом фінансів. На цій посаді відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ.
 
== Державна служба ==
 
=== Боротьба зі зловживаннями ===
Не знаючи захоплень, МольєрКольбер, проте, мав широкий кругозір, звик ставити собі високі цілі, але водночас був упертий, суворий, часом жорстокий. Він був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Під його керівництвом особлива судова палата зайнялася розслідуванням зловживаннями і поступала з винними без щонайменшої поблажливості. Відкупники податків, фіскальні чиновники були обкладені величезними штрафами; злочинці часто засуджувалися до смерті. У [[1662]] і [[1663]] рр. у цих [[фінансист]]ів було відібрано більше 70 млн. ліврів; коли в [[1669]] р. згадана судова палата була скасована, вона встигла повернути державній казні від 500 чоловік — 110 млн. ліврів, тобто близько 650 млн. нинішніх [[Французький франк|франків]].
 
Жорстокість МольєраКольбера деякою мірою врівноважувалася зменшенням прямого податку (taille), що лежав на нижчих класах населення. Іншим нововведенням було зменшення державного [[борг]]у. Деякі позики, під приводом, того, що король при їх укладанні був ошуканий, просто перестали виплачуватися. В той же час державні землі, які іноді століттями до того були продані або роздаровані тепер були примусово повернені — за тогочасною купувальною їх ціною, без уваги до зміни їх вартості.
 
Володарі дворянських титулів мали у Франції значну фінансову цінність, оскільки їх власники не сплачували податків, — ті з них, що були придбані за останніх 30 років, були просто скасовані. Правилом МольєраКольбера було — за рахунок багатих полегшувати повинності бідних. Внаслідок цього підтримував непрямі податки, які платили всі піддані, тоді як пряме обкладення стосувалося лише непривілейованих підданих. У [[1664]] р. МольєруКольберу вдалося провести відміну внутрішніх митниць між північними і південними провінціями країни.
 
=== Реформи у промисловості ===
 
=== Внесок в оборону країни ===
МольєрКольбер був також творцем французького військового флоту, оскільки він з одного боку ввів матроську повинність, з іншою збільшив число військових кораблів до 300 і нарешті, видав зразкову для того часу інструкцію для флоту. Набір для флоту проводився, проте, вельми жорстокими заходами, такими, що часто сприяли росту незадоволення населення проти МольєраКольбера. Для того, щоб набирати екіпажі для галер, якийсь час всі злочинці каралися засланням на галери. Жорстокі, але послідовні нововведення Кольбера а царині фінансів у великій мірі завдячували коштовним і часом частим війнам короля Людовика.
 
Заради цих воєн Людовику довелося брати позики на суму до 260 млн. ліврів, і лише завдяки мистецтву Кольбера і частим конверсіям, в кінці його кар'єри сума відсотків що сплачувалися державним кредиторам була не більше ніж при початку воєн. Також сильно були збільшені непрямі податки, притому вони умови стали менш вигідними для відкупників. Великі суми знадобилися державі для премій предприємцям на заохочення вітчизняної промисловості.
 
=== Колонізація ===
Колонізація [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскару]] була однією з головних задач МольєраКольбера. Одночасно були засновані інші колонії на півночі, в [[Левант]]і, [[Сенегал]]і на Піренеях. Невміле керівництво з метрополії призвело до невдачі багатох з цих починів, але все ж таки до кінця кар'єри МольєраКольбера Франції належала велика кількість європейських колоній. За Кольбера Франції належали: [[Канада]], [[Луїзіана]], тобто басейн [[Міссісіпі]], з Вест-Індських островів: Св. Хреста, Св. Варфоломея, [[Гваделупа]], Санто-Домінго, також острів [[Тобаго]] і частина [[Гаїті]]; у Південній Америці — [[Гвіана]], частина берега в північно-західній Африці, в [[Індія|Індії]]: Пондішері і Чандернагор. Всі ці володіння експлуатувалися виключно на користь метрополії.
 
=== Розбудова інфраструктури ===
 
Для покращення шляхів сполучення МольєрКольбер зробив надзвичайно багато. За нього був закінчений, початий ще у [[1681]] р. величезний ланґедокський канал. Шосейним дорогам щорічно виділялося 650 000 ліврів. Прекрасний стан цих доріг був одним з наймогутніших засобів повної державної централізації. Для досягнення цього, МольєрКольбер передав головну адміністративну владу інтендантам, залишивши за колишніми губернаторами з вищої знаті лише саме представництво. Влада парламентів також була сильно обмежена. [[24 лютого]] [[1673]] р. був виданий ордонанс, що раз і назавжди заборонив парламентам провадити будь-які зміни і обмеження при записі розпоряджень короля. Одночасно все законодавство, і оподаткування перейшло цілком в руки короля і МольєраКольбера. Педантична регламентація, втручання уряду у всі дрібниці життя зажили МольєровіКольберові великої непопулярності. У Голландії друкувалися памфлети проти нього, але його напрямку політики вони були не в змозі зашкодити. Діючи від імені короля Кольбер, незважаючи на своє плебейське походження, легко міг зломити протидію аристократії.
 
МольєрКольбер прагнув сприяти розвитку мистецтв і наук. Ним була заснована [[Французька академія наук|Академія наук]] і в [[1667]], [[1671]] і [[1672]] роках академія пластичних мистецтв і музики. Він збільшив королівську бібліотеку, ботанічний сад, влаштував і забезпечив засобами обсерваторію, ввів розмежування землі і споряджав експедиції учених, особливо натуралістів. Руйнівні війни знищили плоди його довголітніх праць і йому довелося під кінець життя пересвідчитися про несумісність його економічної системи із зовнішньою політикою Людовика.
 
Він помер [[6 вересня]] [[1683]], майже в немилості у короля. Під час похорон, його непопулярність була такою, що його труну мусили охороняти від помсти населення.