Вулиця Електриків (Київ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 39:
|парки =
}}
'''Ву́лиця Еле́ктриків''' — вулиця в [[Оболонський район|Оболонському]] та [[Подільський район|Подільському]] районах м. [[Києва]]. Пролягає від [[Рибальський вантовий міст|Рибальського мосту]] до [[Заводська вулиця (Київ)|Заводської вулиці]].
 
До вулиці Електриків прилучаються [[Провулок Електриків провулок(Київ)|провулок Електриків]] та проїзд без назви до [[Набережно-Рибальська дорога|Набережно-Рибальської дороги]].
 
== Історія ==
 
Виникла у [[1950-ті|50-і]] роки [[XX століття]] під назвою ''Нова''. Сучасна назва — з [[1955]] року. До [[1980-ті|801980-х]] років пролягала до [[Набережно-Лугова вулиця|Набережно-Лугової вулиці]].
 
== Забудова ==
 
Вулиця Електриків — єдина вулиця на [[Рибальський острів|Рибальському острові]]. Переважає промислова забудова — приміщення заводів «[[Ленінська кузня]]» та «Ремдізель», ТЕЦ-2, будівлі залізничногозалізничної вузлустанції «[[Київ-Петрівка»]]. Житлова забудова складається з невеликого житлового масиву в центрі Рибальського острова — гуртожитки та будинки працівників заводу «Ленінська кузня». Переважають дво-, три-, чотири- та п'ятиповерхові будинки.
 
Пам'яткою архітектури є будинок № 11 — електростанція, зведена у [[1930-ті]] роки, у стилі [[конструктивізм]]. Головний інженер будівництва — Б. Даманський, помічник — М. Оберучев, архітектор першої черги станції — М. Парусников.
Рядок 61:
 
== Пам'ятники та меморіальні дошки ==
* № 26/2 — меморіальна дошка робітникам заводу «Ленінська кузня», які загинули у [[Велика Вітчизняна війна|Великій Вітчизняній війні]].
 
* № 26/2 — меморіальна дошка робітникам заводу «Ленінська кузня», які загинули у Великій Вітчизняній війні.
* № 32 — меморіал морякам-підводникам, які загинули в морі.
* № 31 — корабель-пам'ятник „Монітор «ЖелезняковМонітор „Железняков“».
 
== Джерела ==