Марин Дринов: відмінності між версіями

| місце народження = [[Панагюріште]], [[Османська імперія]]

| дата смерті = {{ДС|13|03|1906}}

| місце смерті = [[Харків]], [[Російська імперія]]

| резиденція =

| громадянство =

| національність = [[болгарин]]

| галузь = [[історія]], [[філологія]]

| заклад = [[Харківський університет|Імператорський Харківський університет]]

| Alma Mater = [[Московський університет]]

| Посада = 1-й міністр Народної освіти та релігійних справ Болгарії (1878)<br />Президент [[Болгарська академія наук|Болгарського літературного товариства]]

| відомий через =

| звання = професор

| ступінь = доктор слов'янської філології

| керівник =
| учні =

'''Марин Стоянов Дринов''' ({{lang-bg | Марин Стоянов Дринов}}, в Росії -'''Марин Степанович Дринов''') (нар. [[1 листопада]] [[1838]], [[ Панагюріште]]&nbsp;— † [[13 березня]] [[1906]], [[Харків]])&nbsp;— болгарський історик і філолог, громадський діяч болгарського [[Болгарське національне відродження | національного відродження]], працював більшу частину життя в Російській імперії. Один зіз основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства (нині [[Болгарська академія наук]]).

{{цитата|Със своя чист ум ние лесно можем да сясе дигнем и да тръгнем по пътя на истинната цивилизация|Марин Дринов}}

Як і багато інших болгарських інтелігентів свого покоління, Дринов в молодості емігрував (1858) і здобув освіту в Росії. Навчався в [[Київ]]ській духовній семінарії, потім в [[Московський університет | Московському університеті]], у 1865—1871 працював в Австрії та в Італії, розшукуючи там документи з болгарської історії, деякий час жив у Празі. У 1869 році став одним із засновників і першим головою Болгарського літературного товариства ([[Бреїла]], [[Румунія]]).

ОтримавЗдобув ступінь магістра і став лектором зі славістики в [[Харківський університет | Харківському університеті]], з 1876&nbsp;— професор.

Автор робітпраць про болгарський народ, про історію [[Болгарська православна церква | болгарської церкви]] (виступав за незалежність її від [[Константинопольська православна церква | Константинопольського патріархату]]), найдавнішої історії слов'ян, про слов'янсько-візантійські відносини.

Після звільнення Болгарії в 1878 році Дринов приїхав на батьківщину і став (у складі тимчасового російського управління країни) міністром народної освіти та релігійних справ. Був одним з батьків-засновників болгарської держави, співавтором [[Тирнівська конституція | ТирнівськойТирновської конституції]]. У відповідь на пропозицію австрійського уряду оголосити столицею Болгарії [[Велико Тирново]], наполіг, щоб їйнею стала [[Софія]]. Дринов ввівзапровадив 32-літерний цивільний алфавіт, який вживався у Болгарії до 1945 року (з літерами [[ять]] та [[юси|юс]]ами, а також з німими '''ь''' та '''ъ''' нау прикінцікінці слів). Заснував ву Софії національнуНаціональну бібліотеку.

У 1881 році Дринов повернувся до Харкова і продовжувавпрацював там працювати до кінця життя. Член-кореспондент Петербурзької АН (1898), член багатьох зарубіжних наукових товариств. ПісляПомер після тривалої хвороби помер від ([[туберкульоз]]у).

Іменем Дринова названо академічне видавництво [[Болгарська академія наук|БАН]], а також [[Центр болгаристики та балканських досліджень ім. М. Дринова|Центр болгаристики та балканських досліджень]] [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету імені В. &nbsp;Н. &nbsp;Каразіна]].

== Праці ==

* [http://ia700304.us.archive.org/15/items/sbornichezaiubi00dringoog/sbornichezaiubi00dringoog.pdf Сборниче за юбилея на професора Марин С. Дринов 1869—1899. Нареди и издаде Българското книжовно дружество в София. С., 1900]

* [http://ia700304.us.archive.org/10/items/schineniia03drin/schineniia03drin.pdf Дринов, М. Съчинения. Т. III. С., 1915]

* ''Новый церковно-славянский памятник с упоминанием о славянских первоучителях. –&nbsp;— Журнал Министерства Народного Просвящения, Ч. 238. Санкт-Петербург, 1885 ''

* ''Кирило-Методиевска енциклопедия''. Т. I. София, 1985, 614-616614—616. {{ref-bg}}

* Gjuzelev, V. ''Marin Drinov (1838-19061838—1906) -&nbsp;— Begründer der bulgarischen Slawistik und Mediävistik'', Palaeobulgarica, XVII (1993), № &nbsp;4, 107-126107—126. {{ref-de}}

== Посилання ==

* [http://liternet.bg/publish10/nfilipov/mdrinov.htm Стаття про Дринова] {{ref-bg}}

* [http://ia700304.us.archive.org/15/items/sbornichezaiubi00dringoog/sbornichezaiubi00dringoog.pdf Сборниче за юбилея на професора Марин С. Дринов 1869-1899. Нареди и издаде Българското книжовно дружество в София. С., 1900] {{ref-bg}}

* [http://ia700301.us.archive.org/1/items/panagiurishtene00manegoog/panagiurishtene00manegoog.pdf Манев, Т. Панагюрище, неговото заселвание, битие и възстание. Пловдив, 1906, с. 23] {{ref-bg}}

* [http://www.pravoslavieto.com/history/19/1838_Marin_Drinov/index.htm Марин Дринов] {{ref-bg}}

* [http://liternet.bg/publish10/nfilipov/mdrinov.htm Статия на Никола Филипов за Марин Дринов] {{ref-bg}}

* [http://baspress.com Академично издателство „Проф. Марин Дринов“] {{ref-bg}}