Н-1: відмінності між версіями

Як було встановлено в ході розслідування, різке вимкнення РРД призводить до виникнення коливань стовпастовпу рідини у підвідних трубопроводах. Вони руйнуються, і велика кількість палива проливається на відключені, але ще гарячі двигуни, а також у відсік з працюючими РРД. Неминучі пожежа, вибух. Необхідно або плавно вимикати РРД, або встановлювати демпфери коливань у підвідних трубопроводах, що і передбачалося зробити у виробі № 8Л.

Черговий пуск намічалосянамічався на четвертий квартал 1974 року. До травня на ракеті були реалізовані всі проектні та конструкторські заходи щодо забезпечення живучості ракети, що випливають з аналізу попередніх польотів і додаткових досліджень. Розпочався монтаж модернізованих багаторазових двигунів. Однак, призначений в травні 1974 керівником [[Енергія (РКК)|НПО "Енергія"]] академік [[Глушко Валентин Петрович|В. П. Глушко]] своїм наказом, з мовчазної згоди Міністерства загального машинобудування, припинив усі роботи по комплексу Н1-Л3.

Повні витрати за програмою Н1-Л3 до січня [[1973]] склали 3,6 млрд. руб., Зз них на створення Н1 - 2,4 млрд. руб. (У цінах тих років).

Постанова [[ЦК КПРС]] і Радміну СРСР про припинення робіт по комплексу і списанню витрат вийшло тільки в лютому [[1976]] року. Після цього виробничий зачепив ракетних блоків, практично все обладнання технічного, стартового і вимірювальних комплексів було знищено. При цьому списані витрати в сумі 6 млрд. руб. (У цінах 70-х років), витрачених на тему.