Аспектно-орієнтоване програмування: відмінності між версіями

Часто згадуваним недоліком [[Об'є́ктноОб’єктно-орієнто́ванеорієнтоване програмува́нняпрограмування|об’єктно-орієнтованого]] підходу є неможливість локалізації наскрізної функціональності в одному класі<ref>http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.37.4987&rep=rep1&type=pdf</ref>. Як приклад такої функціональності часто називають необхідність ведення журналів подій, керування винятковими ситуаціями, перевірку прав доступу. Код, що відповідає за дану функціональність, часто розкиданий по різних класах. Це, з одного боку, не дозволяє сконцентрувати увагу на основній бізнес-логіці класу і ускладнює читання коду. З іншого боку, ускладнюється внесення змін у методи роботи наскрізної функціональності, що не завжди можна виправити правильним використанням інтерфейсів чи шаблонів проектування. Наразі аспектно-орієнтований підхід часто використовують для реалізації вищенаведених прикладів, проте, як зауважують деякі автори<ref>http://www.ibm.com/developerworks/ru/library/j-aopwork15/</ref>, на цьому сфера застосування аспектно-орієнтованого підходу не обмежуються, оскільки він може бути використаний для проектування будь-яких систем, що містять наскрізну функціональність.