Відмінності між версіями «Вільям Крукс»

нема опису редагування
| Посада =
| відомий через = хімік, який відкрив талій
| звання =
| ступінь =
| керівник =
| Чоловік =
| Діти =
| нагороди = Медаль Французької академії наук (1880)<br /> Золота медаль Королівського товариства (1875)<br /> [[медаль Деві]] (1888) <br /> [[медаль Коплі]] (1904) <br /> Орден «За Заслуги» (1910) <br /> [[Медаль Елліотт Крессона]] (1912)
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
'''Сер Вільям Крукс''' (''{{lang-en|Sir William Crookes''}}, народився [[17 червня]] [[1832]] року, [[Лондон]], [[Англія]] -&nbsp;— помер [[4 квітня]] [[1919]] року, [[Лондон]], [[Англія]]) -&nbsp;— англійський [[хімік]] та [[фізик]], член (з 1863 року) і Президент (в 1913-19151913—1915 роках) [[Лондонське королівське товариство | Лондонського Королівського товариства]], від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород -&nbsp;— медалі від Французької академії наук (1880), [[медаль Деві]] (1888) і [[медаль Коплі]] (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «[[Орден заслуг (Великобританія) |Орден заслуг]]». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила [[талій]] і вперше отримала [[гелій]] в лабораторних умовах <ref name="physchem">http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Crookes.html Вільям Крукс</ref>.
 
== Біографія ==
Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в [[Чіппехем]]і, [[Вілтшир]], а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (''Royal College of Chemistry'') на Гановер-сквер, де ( після закінчення) в 1850-18541850—1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії -&nbsp;— що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (''August Wilhelm von Hofmann''): він став досліджувати нові сполуки [[селен]]у. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році <ref name="physchem"/>.
 
Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в [[Обсерваторія Радкліфф | Радкліффській обсерваторії]] в [[Оксфорд]]і (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в [[Честер]]ський коледж. 1856 року Крукс одружився на Еллен, дочки Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно -&nbsp;— у себе в будинку № &nbsp;7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною. 1859 року Вільям Крукс заснував науковий журнал ''Chemical News'', ставши його першим редактором, а з 1864 року редагував «Щоквартальний науковий журнал» («Quarterly Journal of Science»). У різні роки Крукс займав президентські пости в Хімічному суспільстві, Інституті інженерів-електриків, Британському об'єднанні «За прогрес науки» і в Товаристві психічних досліджень <ref name="physchem"/>.
 
1859 року Вільям Крукс заснував науковий журнал ''Chemical News'', ставши його першим редактором, а з 1864 року редагував «Щоквартальний науковий журнал» («Quarterly Journal of Science»). У різні роки Крукс займав президентські пости в Хімічному суспільстві, Інституті інженерів-електриків, Британському об'єднанні «За прогрес науки» і в Товаристві психічних досліджень<ref name="physchem"/>.
'''Сер Вільям Крукс''' (''Sir William Crookes'', народився [[17 червня]] [[1832]] року, [[Лондон]], [[Англія]] - помер [[4 квітня]] [[1919]] року, [[Лондон]], [[Англія]]) - англійський [[хімік]] та [[фізик]], член (з 1863 року) і Президент (в 1913-1915 роках) [[Лондонське королівське товариство | Лондонського Королівського товариства]], від якого він 1875 року отримав Королівську золоту медаль. У числі інших його нагород - медалі від Французької академії наук (1880), [[медаль Деві]] (1888) і [[медаль Коплі]] (1904). У 1897 році королева Вікторія подарувала йому лицарське звання. 1910 року він отримав «[[Орден заслуг (Великобританія) |Орден заслуг]]». Крукс увійшов в історію як людина, що відкрила [[талій]] і вперше отримала [[гелій]] в лабораторних умовах <ref name="physchem">http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Crookes.html Вільям Крукс</ref>.
 
== Біографія ==
Вільям Крукс народився в Лондоні в родині Джозефа Крукса (Joseph Crookes), кравця, який приїхав до столиці з англійської півночі, і (його другої дружини) Мері Скотт. Крукс навчався в школі в [[Чіппехем]]і, [[Вілтшир]], а наукову кар'єру почав у віці 15 років, вступивши в лондонський Королівський хімічний коледж (''Royal College of Chemistry'') на Гановер-сквер, де ( після закінчення) в 1850-1854 роках обіймав посаду асистента. Незабаром Крукс приступив до самостійних досліджень, але не в області органічної хімії - що можна було б припустити, враховуючи, що його вчителем був Август Вільгельм фон Хоффман (''August Wilhelm von Hofmann''): він став досліджувати нові сполуки [[селен]]у. Ці досліди послужили основою для його першої наукової роботи, опублікованої в 1851 році <ref name="physchem"/>.
 
Після закінчення Королівського коледжу Крукс став керівником метеорологічного відділу в [[Обсерваторія Радкліфф | Радкліффській обсерваторії]] в [[Оксфорд]]і (1854), а 1855 року був запрошений читати лекції з хімії в [[Честер]]ський коледж. 1856 року Крукс одружився на Еллен, дочки Вільяма Хамфрі з Дарлінгтону: у цьому шлюбі у нього народилося троє синів і дочка. З цього часу він жив у Лондоні і займався дослідницькою роботою, в основному самостійно - у себе в будинку № 7 на Кенсінгтон Парк Гарденс (Kensington Park Gardens), у приватній лабораторії. Інтенсивність наукової діяльності і широке коло інтересів незабаром зробили Крукса відомою в суспільстві людиною. 1859 року Вільям Крукс заснував науковий журнал ''Chemical News'', ставши його першим редактором, а з 1864 року редагував «Щоквартальний науковий журнал» («Quarterly Journal of Science»). У різні роки Крукс займав президентські пости в Хімічному суспільстві, Інституті інженерів-електриків, Британському об'єднанні «За прогрес науки» і в Товаристві психічних досліджень <ref name="physchem"/>.
 
== Наукова діяльність ==
== Крукс і [[Спіритуалізм]] ==
1869 року Крукс зацікавився [[Паранормальні явища | паранормальними явищами]], які відбувалися на спіритичних сеансах, і 1870 року приступив до їх практичного дослідження, пообіцявши собі і колегам дотримуватися повної неупередженості і керуватися виключно науковими інтересами.
[[Файл: Sir William Crookes 1902.jpg | thumb | right | 150px | Вільям Крукс. Малюнок Леслі Уорда. 1902]]
Перед медіумами він висунув жорсткі умови: «Досліди повинні проводитися у мене вдома, у присутності запрошених мною свідків і при повному дотриманні всіх моїх вимог; я залишаю за собою право також використовувати будь-яку апаратуру», -&nbsp;— говорилося в його заяві. У числі [[медіум]]ів, які погодилися взяти участь в дослідах, були [[Сестри Фокс | Кейт Фокс]], [[Хьюм Деніел Данглас | Д.&nbsp;Д. &nbsp;Хьюмен]] та [[Флоренс Кук]], робота з якою особливо його захопила. Крукс стверджував, що на власні очі спостерігав появи примарних і відчутних фігур, явища [[Левітація | левітації]], чув загадкові голоси, вимірював втрати медіумом ваги при виділенні [[ектоплазма (містика) | ектоплазми]], фіксував появу написів на грифельних дошках без участі присутніх <ref name="acd">http://rassvet2000.narod.ru/istoria/11.htm А. Конан Дойль. Досліди Вільяма Крукса</ref>
 
1874 року він опублікував повідомлення про виконану роботу, в якій заявив, що явища, які спостерігалися не були результатом шахрайства або галюцинацій, і закликав до подальших наукових досліджень паранормальних явищ. Скандал навколо звіту Крукса прийняв такі масштаби, що з'явилися навіть пропозиції про виключення його з Королівського суспільства. Після цього Крукс став проявляти обережність і утримувався від публічних висловлювань на цю тему аж до 1898 року, коли зрозумів, що його авторитет у науковому світі непорушний і позиції в Королівському суспільстві не можуть бути поставлені під сумнів. Починаючи з цього часу і аж до самої смерті 1919 року Крукс відкрито заявляв про те, що є переконаним спіритуалістом <ref name="acd"/>.
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:англійські хіміки]]
[[Категорія:англійські фізики]]
 
[[ar:وليام كروكس]]