Вікіпедія

Йозеф Геббельс: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м шаблон
вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1989-0821-502, Joseph Goebbels.jpg|міні|праворуч|250пкс|Пауль Йозеф Геббельс]]
'''Па́уль Йо́зеф Ге́ббельс''' ({{lang-de|Paul Joseph Goebbels}}; *[[29 жовтня]] [[1897]], [[Рейдт]], [[Північний Рейн-Вестфалія]]—†[[1 травня]] [[1945]], [[Берлін]])  — німецький державний і політичний діяч, [[рейхсміністр]] народної освіти та пропаганди [[Третій рейх|Німеччини]] ([[1933]]–—[[1945]]), імперський керівник пропаганди [[НСДАП]] (з [[1929]]), [[рейхсляйтер]] ([[1933]]), передостанній канцлер Третього Рейху (квітень-травень 1945), комісар оборони Берліна (квітень 1945).
 
== Біографія ==
Батько Геббельса був бухгалтером. Після закінчення бюрґершуле й ґімназії в Рейдті з [[1917]] по [[1921]], за фінансової підтримки «Товариства Альберта Маґнуса», навчався в університетах [[Фрайбург]]а, [[Бонн]]а, [[Вюрцбург]]а, [[Кельн]]а, [[Мюнхен]]а й [[Гейдельберг]]а, де вивчав філософію, ґерманістику, історію й літературу.
 
1921 року в Гейдельберзькім університеті під керівництвом професора Фрідріха Гундольфа, історика літератури, Геббельс захистив дисертацію на тему: «Вільгельм фон Шютц як драматург. До питання про історію драми романтичної школи»,  — одержавши 21 квітня 1922 науковий ступінь доктора філософії Гейдельберзького університету. (За іншим даними Геббельс захистив дисертацію під керівництвом барона М. фон Вальдберга.)
 
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] визнаний непридатним до армійської служби через кульгавість.
 
Під час і після Першої світової війни Геббельс неодноразово намагався виявити себе як літератор, але безуспішно (п'єсу "«Мандрівник"» («Der Wanderer») відкинув франкфуртський «Шаушпільгаус»).
 
В [[1922]] він вступив у [[НСДАП]], долучившись спочатку до її лівого, соціалістичного крила, лідерами якого були в той час брати [[Штрассер]]и.
 
Вступивши в партію, він запропонував "«10 заповідей [[націонал-соціалізм]]у"»:
 
{{цитата|
Рядок 27:
# Вір у майбутнє. Тоді ти станеш переможцем!}}
 
В [[1924]] він перебрався в [[Рур]] і спробував себе в журналістиці – — як редактор "«Фелькіше фрайгайт"» ("«Народна воля"») в [[Ельберфельд]]і, потім у штрассерівській «НС-бриф». Він послав 48 статей в одну з найбільших газет Німеччини 20-х – — «[[Берлінер тагесблятт]]«», але їх усі відкинули редактори через антисемітський тон. Цьому періоду, що позначений полемікою між Штрассерами й Гітлером про ступінь соціалізму в націонал-соціалістичному русі, належить відоме Геббельсове висловлення:
{{text|“Буржуа Адольфа Гітлера має бути виключено з Націонал-соціалістичної партії!”.}}
 
Рядок 44:
Ставши канцлером, Гітлер [[13 березня]] 1933 призначив Геббельса рейхсміністром народної освіти й пропаганди.
 
У ході придушення [[змова 20 липня|липневої змови]] 1944 Геббельс виявив велику активність, після чого Гітлер призначив його головним уповноваженим з мобілізації на "«тотальну війну"».
 
У своєму політичному заповіті Гітлер призначив Геббельса своїм спадкоємцем на пості [[канцлер]]а, одначе на другий день після самогубства фюрера Геббельс і його дружина Магда покінчили з собою, попередньо отруївши своїх шістьох дітей (4-12-річного віку) ціанистим калієм.
Рядок 50:
== Роль в історії й міжнародна оцінка ==
Самогубство Й. Геббельса унеможливило винесення проти нього вироку Нюрнберзьким трибуналом, як і в випадку з А. Гітлером.<br />
Одначе, тим що Нюрнберзький трибунал виніс обвинувальний вирок лідерам НСДАП як злочинній організації, що винна в геноциді й масовому винищуванні людей, а також, прямої причетності Геббельса до політики Третього Рейху й уходження в його вище керівництво, закликів до винищування представників невгодних національностей, підбурюванню до державної аґресії, то немає сумнівів, що якби Геббельс став перед трибуналом, то йому було б винесено смертний вирок –&nbsp;— так само, як й іншим керівникам НСДАП близького рангу.
 
Під час і після Другої світової війни пропаганда союзників наполегливо обвинувачувала Геббельса в брехні. В результаті ім'я Геббельса стало прозивним, і порівняння з Геббельсом має на увазі навмисне перекручування фактів або неправда впереміш зі справжніми фактами.
 
== Цитати ==
* <div style="font-size: 85%">Англійці в усім світі відомі відсутністю совісті в політиці. Вони –&nbsp;— знавці мистецтва приховувати свої злочини за фасадом пристойності. У такий спосіб вони чинили віками, й це настільки стало частиною їхньої натури, що самі вони вже не зауважують цієї риси. Вони діють із таким ґречним виразом і з такою абсолютною серйозністю, що переконують навіть самих себе, що вони є приклад політичної безвинності. Вони не зізнаються собі в своєму лицемірстві. Ніколи жоден англієць не підморгне іншому й не скаже "«але ми розуміємо, що маємо на увазі"». Вони не тільки поводяться як зразок чистоти й непорочності –&nbsp;— вони собі вірять. Це й смішно й небезпечно. (Геббельс Й. Діти з відрубаними ручками<ref>[http://www.calvin.edu/academic/cas/gpa/goeb27.htm Joseph Goebbels «Children with their Hands Chopped Off»]</ref>
* «Брехня, що сказана сто разів, стає правдою».
* «Ми домагаємося не правди, а ефекту».</div>
Рядок 68:
== Посилання ==
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_g/gebbels_i.html Біографія Геббельса]{{ref-ru}}
* [http://www.calvin.edu/academic/cas/gpa/goebmain.htm Підбірка промов і статей Геббельса]{{ref-en}}
* [http://militera.lib.ru/db/goebbels/ Йозеф Геббельс — Щоденники 1945 року]{{ref-ru}}
* [http://hedrook.vho.org/goebbels/index.htm Так казав Геббельс] Вибрані промови і статті {{ref-ru}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Йозеф_Геббельс