Аренштейн Олександра Йосипівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 9:
Відзначивши в статті «Герої великої боротьби», опублікованій у журналі «Партийная жизнь», що «в багатьох випадках, як справедливо зазначалося в пресі, розповіді Раєвського нагадують сухий переказ біографії Бабушкіна», Колосков зазначив, що «ще більшою мірою цей недолік притаманний книзі Аренштейн». На думку критика, повість Олександри Йосипівни «майже вся, від початку і до кінця, написана як трохи вільніший літературний виклад біографічних даних та історичних фактів. Окремі її сторінки ближчі до політичної брошури, ніж до художнього твору, хоча написана вона з претензією на художність». Насамкінець Колосков конкретно дорікнув авторці: „Глибоке розчарування викликають сторінки книги, що описують зустріч Бабушкіна з [[Ленін Володимир Ілліч|Леніним]] у [[Лондон]]і. Володимир Ілліч, згадуючи про цю зустріч, писав: «Багато переговорено було там, багато питань обговорено спільно». Аренштейн не показує цієї зустрічі, вона лише розповідає про неї, і розповідає сухо, безпристрасно, як сторонній свідок, якого ніяк не хвилює багатозначна, воістину символічна зустріч відважного робітника-революціонера з геніальним вождем пролетарської революції. Так само слабко описана в книзі героїчна смерть Бабушкіна і його друзів“&nbsp;<ref>''Колосков А.'' Герои великой борьбы: Критика и библиография // Партийная жизнь.&nbsp;— 1956.&nbsp;— №&nbsp;16.&nbsp;— С.&nbsp;78.</ref>. Загальний присуд критика щодо обох творів такий: „Печаттю холодності і якоїсь внутрішньої байдужості відзначені книги О.&nbsp;Аренштейн «Подвиг життя» і Б.&nbsp;Раєвського «Товариш Богдан». Обидві книги написані про І.&nbsp;В.&nbsp;Бабушкіна. Вихід цих книг одна за одною міг би радувати: життя чудового робітника-революціонера, якого В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін назвав народним героєм, заслуговує такої уваги. Але ні книга Б.&nbsp;Раєвського, ні книга О.&nbsp; Аренштейн не можуть по-справжньому порадувати читачів. Звичайно, і ту й іншу книгу читатимуть: надто привабливий образ І.&nbsp;В.&nbsp;Бабушкіна. Але чи такими повинні бути книги про наших народних героїв?“&nbsp;<ref>''Колосков А.'' Герои великой борьбы: Критика и библиография // Партийная жизнь.&nbsp;— 1956.&nbsp;— №&nbsp;16.&nbsp;— С.&nbsp;77.</ref>.
 
Досить нищівним у критиці був і Юрій Манн, який у статті «Про біографічний жанр», опублікованій у московському журналі «Октябрь», писав: «Якщо в зображенні головного героя письменниця прагне до психологічної правди, то в змалюванні низки другорядних осіб вона від цього відступає. До образливого невиразні, наприклад, фарби, якими авторка малює образ дружини Бабушкіна&nbsp;— Параски Микитівни, вірної його помічниці. Нам стають відомі лише зовнішні подробиці: куди вона поїхала, що зробила? Замість людини рухається його тінь»&nbsp;<ref>''Манн Ю.'' О биографическом жанре: Критика и библиография // Октябрь.&nbsp;— 1956.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С.&nbsp;166.</ref>. Такий же закид робитьзробив критик і до образу молодого робітника Федора, дорікаєдорікнув авторці, що за її логікою виходить, ніби Федір прийшов у [[революція|революцію]] тільки тому, що «[[Марсельєза]]» подобалася йому більше, ніж ті пісні, які він співав раніше.
 
== Бібліографія ==