Феодальна роздрібненість: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Alfashturm (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
Починаючи з [[1132]] р., [[Київська Русь]] втрачає політичну єдність і розпадається на десятки самостійних князівств і земель. В Україні найбільшими і найсильнішими стали [[Київське князівство|Київське]], [[Галицьке князівство|Галицьке]], [[Волинське князівство|Волинське]], [[Чернігівське князівство|Чернігівське]], [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]] і [[Переяславське князівство|Переяславське]] князівства.
 
Явище роздрібненості суперечливе і неоднозначне. З одного боку, воно зумовило втрату державної єдності, князівські міжусобиці, ослаблення держави, зниження обороноздатності, з іншогодругого — стало підґрунтям формування великого землеволодіння, прогресу у сільському господарстві, піднесення міст, значного зростання чисельності населення, розвитку [[Східні слов'яни|східнослов'янської]] культури.
<br />
 
Удільна (феодальна) роздробленість — процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя [[Мстислав I Володимирович (Великий)|Мстислава Володимировича]] (1132 р.), коли держава стрімко розділилася на півтора десятка земель і князівств. Була спричинена об’єктивнимоб'єктивним розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
== Примітки ==
{{reflist}}