Принципова кінематична схема: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Tete_revolver_ETR36_schema_cinematique.svg|thumb|350px|Кінематична схема револьверної головки токарного верстата]]
[[File:Кинематическая схема.png|right|thumb]]
'''ПринциповаПринципо́ва кінематичнакінемати́чна схемасхе́ма'''  — графічна [[Схема (техніка)|схема]] на якій показано послідовність передачі руху від двигуна через передавальний [[механізм]] до робочих органів [[машина|машини]] (наприклад, шпінделю [[верстат]]а, ріжучому інструменту, ведучим колесам [[автомобіль|автомобіля]] та ін.) і їх взаємозв'язок.
 
На кінематичних схемах зображають тільки ті елементи ([[ланка (механізм)|ланки]]) [[машина|машини]] або [[механізм]]у, які беруть участь в передачі руху ([[зубчасте колесо|зубчасті колеса]], ходові [[гвинт]]и, [[вал]]и, [[шків]]и, [[муфта|муфти]] та ін.) без дотримання розмірів і пропорцій.
Рядок 8 ⟶ 9:
* ГОСТ 2.770-68 (2000) ЕСКД. Обозначения условные графические на схемах. Элементы кинематики.
* ГОСТ 2.703-68. ЕСКД. Правила выполнения кинематических схем.
* ISO 3952 Kinematic diagrams - — Graphical symbols.
 
== Правила виконання кінематичних схем ==
Корпусні частини складальної одиниці ([[машина|машини]] або [[механізм]]у) не показують зовсім або наносять їх контур суцільними тонкими лініями. Просторові кінематичні механізми зображають зазвичай у вигляді розгорнених схем в ортогональних проекціях. Вони отримуються шляхом розміщення всіх осей в одній площині. Такі схеми дозволяють з'ясувати послідовність передачі руху, але не показують дійсного розташування деталей механізму. Кінематичні схеми допускається виконувати в аксонометрії.
 
Всі деталі (ланки) на [[кінематична схема|кінематичних схемах]] зображають умовно у вигляді графічних символів (ГОСТ 2.770-68 (2000)), що лише розкривають принцип їх роботи. Сполучення суміжних ланок, котре допускає їх відносний рух, називають [[кінематична пара|кінематичною парою]]. Найпоширеніші кінематичні пари: обертова ([[шарнір]]), поступальна (повзун чи напрямна), гвинтова ([[гвинт]] і [[гайка]]), сферична (кульовий шарнір). Допускається застосовувати нестандартні умовні графічні позначення, але з відповідним поясненнями на схемі. На кінематичній схемі дозволяється зображати окремі елементи [[схема|схем]] інших видів, що безпосередньо впливають на її роботу (наприклад, [[принципова електрична схема|електричні]] або [[принципова гідравлічна схема|гідравлічні]]).
 
Окрім умовних графічних позначень, на кінематичних схемах дають вказівки у вигляді надписів, що пояснює зображений елемент. Наприклад, указують тип і характеристику двигуна, діаметри шківів пасової передачі, модуль і число зубів зубчастих коліс та ін. Взаємне розташування ланок на кінематичній схемі повинно відповідати початковому, середньому або робочому положенню виконавчих органів механізму чи машини. Допускається пояснювати написом положення виконавчих органів, що зображені на схемі. Якщо ланка при роботі виробу змінює своє положення, то на схемі допускається указувати її крайні положення тонкими штрихпунктирними лініями. На кінематичній схемі ланкам присвоюють номери в порядку передачі руху, починаючи від двигуна. Вали нумерують римськими цифрами, решту елементів - — арабськими. Порядковий номер елементу проставляють на полиці виносної лінії. Під полицею указують основні характеристики і параметри кінематичної ланки. На кінематичних схемах [[вал]]и, [[вісь|осі]], [[стрижень|стрижні]], гонки, корби зображають суцільними основними лініями; [[зубчасте колесо|зубчасті колеса]], [[Черв'як|черв'яки]], [[Зірочка (техніка)|зірочки]], [[шків]]и, [[кулачок|кулачки]] суцільними тонкими лініями.
 
== Читання кінематичних схем ==
Читати кінематичну схему починають від [[двигун]]а, як джерела руху всіх деталей механізму. Визначаючи послідовно за умовними позначеннями кожен елемент кінематичного ланцюга, встановлюють його призначення та характер передачі руху.
 
== Література ==
# Артоболевский И. И.  Теория машин и механизмов. М. Наука 1988.1. Кіницький Я. Т.  Теорія механізмів і машин:Підручник .-К.:Наукова думка,2002 .-660 с. ISBN: 966-00-0740-Х
# Кореняко О. С.  Теорія механізмів і машин:Навчальний посібник/За ред. Афанасьєва М. К.-К.:Вища школа,1987 .-206 с.
# Артоболевский И. И.  Теория машин и механизмов. М. Наука 1988.
 
== Дивись також ==
Рядок 34 ⟶ 35:
[[Категорія:Машинознавство]]
[[Категорія:Деталі машин]]
[[Категорія:Документи]]
[[Категорія:креслення]]
 
[[en:Kinematic diagram]]