'''ДАРДА́Н''' (гр. ''{{lang-el|Dardanos''}}) — син [[Зевс|Зевса]] й [[Електра|Електри]], міфічний родоначальник дарданів (троянців), а через [[Еней|Енея]] — і римлян. Спочатку жив в [[Аркадія|Аркадії]], але після вбивства свого брата, гнаний докорами сумління, блукав по різних країнах; нарешті прибув до [[Азія|Азії]], де його гостинно прийняв [[Тевкр]] і видав за нього заміж свою доньку Батію. Біля підніжжя гори [[Іда]] Д. заснував місто Дардан, яке загинуло ще в доісторичний період. Після смерті [[Тевкр]]а Д. став троянським царем. Він привіз із собою статую озброєної [[Афіна|Афіни]], так званий [[Палладій]], який постійно стояв у міському храмі. Троянці вірили, що Палладій Афіни охороняє місто від ворогів і дарує йому добробут.