Словозміна: відмінності між версіями

* 4) зміни [[суфікс]]а (гарн-ий: гарніш-ий) чи й [[префікс]]а (най- гарніший; пис-а-ти: на-пис-а-ти), себто тут типового засобу словотвору;

* 5) сполучення флексійної форми слова з прийменником (на стол-і, на стол-ах) чи з деякими ін. словами, що тоді виконують службову функцію формотворної морфеми (читати: буду читати; гарн-ий: більш гарний, т. зв. аналітичні форми).

 

Словозміна застосовується при відмінюванні [[іменник]]а, [[прикметник]]а, [[займенник]]а й [[числівник]]а за відмінами, а в них відмінками, числами й (у прикметникових словах) родами та [[дієслово|дієслова]] за відмінами, способами, часами, особами, числами, родами (в минулому часі й умовному способі), видами й станами, включаючи т. зв. невідмінні форми — інфінітив і [[дієприслівник]]. Фонетичні й граматичні процеси поглиблюють або зносять різниці між окремими формами С. (пор. поширення внутр. флексії в нових закритих складах); протиставлення окремих граматичних категорій можуть нейтралізуватися (пор. число при іменниках із значенням ґатунку: Собака має — Собаки мають розвинений нюх), при дієсловах (Пили — Пилося горілку), час (Утомився вороненький, іде, спотикнеться), спосіб (Піди, принеси води — А ти пішов би й приніс би води; Піти, принести води!), стаючи ознаками стилю.