Мавританія (корабель, 1906): відмінності між версіями

|colspan="2"|31, 938 т.

|colspan="2"|240,8 м.

|colspan="2"|26,8 м.

|colspan="2"|4 чотирьохлопатевихчотирьохлопатеві гвинтагвинти

|colspan="2"|68, 000 кін.сил

|colspan="2"|25 вузлів (46,3 км/ггод)

«Мавританія» була спорідненим судном з [[Лузітанія (корабель)|Лузітанією]] — обидва з нихкораблі належали провідній компаніїїкомпанії [[Кунард Лайн]]. Мавританія була побудована компанією Свон, Хантер & Віґам Річардсон і була спущена на воду [[20 вересня]], [[1906]] р. У той час, вона була найбільшим і найшвидшим судном ву світі. Особливо цікавим було використання парової [[турбіна|турбіни]], яке на той час було- справжнімсправжнього революційнимреволюційного нововведеннямнововведення в конструкції океанських [[лайнер|лайнерів]]. Мавританія користувалася неабиякою популярністю серед пасажирів через свою розкіш, швидкість та рівень безпеки.

== Передумови до створення ==

У [[1897]]році німецький [[лайнер]] «[[Кайзер Вільгельм дер Гроссе]]» став найбільшим і найшвидшим судном ву світі. Зі швидкістю у 22 вузли (41 км / год), він відібрав «Блакитну Стрічку Атлантики» у лайнерів [[Кунард Лайн]] «Кампанії» і «Луканії». Пізніше «Стрічку» перехопив ще один німецький лайнер «Дойчланд». У той же час, американський фінансист Дж. П. Морган зі своєю компанією «IMM» намагався монополізувати трансатлантичні шляхушляхи і вже придбав британську компанію «[[Уайт Стар Лайн]]». Щоб відновити престиж океанськогоокеанських подорожіподорожей не тільки з компанією «Кунард Лайн», але і з Великобританією ввзагалі, у [[1903]] році «[[Кунард Лайн»]] і Британський уряд прийшлиуклали доугоду угоди,на побудувати двапобудову суперлайнерадвох суперлайнерів: «[[Лузітанія (корабель)| ЛузітаніюЛузітанії]]» і «МавританіюМавританії», з гарантованою швидкістю не менш ніжменше 24 [[Вузол (одиниця швидкості)|вузливузлів]],. Британський уряд дав позику в розмірі 2, 600, 000 [[Фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]] для будівництва двох великих суден з умовою, що судна могли бути перетворені в Збройні Допоміжні Крейсери в разі війни.

«Мавританія» була розроблена морським архітектором компанії «[[Кунард Лайн]]» Леонардом Пескеттом. Оригінальний проект «Лузітанії» і «Мавританії» ПескеттПескетта у [[1903]] році передбачав створення двох тритрубних лайнералайнерів. У [[1904]] році ув «[[Кунард Лайн»]] вирішили змінити силову установку і додали додаткові котли, для виведення диму з нихяких Пескетт поставив четверту трубу.

У [[1906]],-му «Мавританія» була спущена на воду герцогинею Роксборо. На момент її спуску, вона була найбільшим об'єктом, що рухається, і трохи більшебільша у валовому тоннажі, ніж її сестра «[[Лузітанія (корабель) | Лузітанія]]». ОсновніОсновною візуальнівізуальною відмінностівідмінністю між «Мавританією» і «ЛузітаніяЛузітанією» було те, що Мавританія була на п'ять5 [[Фут|футів]] довшедовша і мала інші повітрозабірники. «Мавританія» також мала два додатковихдодаткові рядаряди лопатей на турбіні в її передніх [[турбіна]]х, якіщо робилиробило її трохи швидшешвидшою, ніж «Лузітанія».

При спуску на воду «Мавританію» супроводжувало ще одне судно, без якого створення «Мавританії» було б не можливонеможливим, - «Турбінія», перше в світі судно, що приводиться в рух паровою турбіною.

«Мавританія» була зразком судна едвардіанської епохи, в її суспільнихгромадських кімнатах було використано 28 порід дерева, а також мармур, гобелени. Дерев'яні панелі, обшивалиякими було обшито її громадські зали першого класу, були вирізані майстрами з [[Палестина | Палестини]]. Багаторівневий ресторан першого класу був прикрашений ву стилі Франсуа Першого, і був увінчаний великим куполом. Так самоТакож були встановлені ліфти, рідкісна нова характеристикарідкість для лайнерів, ліфтиїх обвивали головні сходи судна «Мавританії». Так само була ще одна новинка - «Verandah Café» на шлюпковоїшлюпковій [[Палуба|палубі]], де пасажирам подавалися напої.

== Початок експулатаціїексплуатації ==

«Мавританія» відчалила з [[Ліверпуль | Ліверпуля]] у свою першу подорож ву суботу, [[16 листопада]] [[1907]] року під командоюкомандуванням її першого капітана, Джона Прітчарда, і через місяць роздобула «Блакитну Стрічку Атлантики» перетинаючи океан з заходу на схід з середньою швидкістю в 23.,69 вузла (43.,87 км / год). У вересні [[1909]] року, «Мавританія» захопила «Блакитну Стрічку Атлантики» під час перетину океану на захід на 20 років.
<br/>У грудні [[1910]] року «Мавританія» отримала пошкодження на річці [[Мерсі (річка) | Річці Мерсі]], через що був скасований її спеціальний швидкий різдвяний рейс ву [[Нью-Йорк]]. Ця подорож замість «Мавританії» зробила «[[Лузітанія (корабель) | Лузітанія]]» під командоюкомандуванням капітана Джеймса Чарльза, який тільки повернувся з Нью-Йорка.
<br/>У [[1912]] році Королькороль [[Георг V|Георг]] і Королевакоролева Мері, були на екскурсії по «Мавританії» - самому швидкомунайшвидшому комерційному суднусудні Великобританії. Це лише підвищило репутацію судна.
<br/>[[26 січня]] [[1914]] року, покиколи «Мавританія» була на щорічному ремонті в Ліверпулі, четверостався чоловіківвибух загинулигазового іциліндра. шестероЧетверо були пораненічоловіків, коли газовий циліндр вибухнув, тоді як вонищо працювали над однією з парових турбін, загинули, шістьох було поранено. Збиток був мінімальним, і вонакорабель повернуласяповернувся на лінію через два місяці.

Незабаром,Невдовзі після того, як [[Великобританія]] оголосила війну [[Німеччина|Німеччині,]] ([[4 серпня]] [[1914]] року), «Мавританія» і «[[Аквітанія (лайнер) | Аквітанія]]» були реквізовані Британським урядом, для використання їх у якостіяк збройних комерційних крейсерів, але їх великі розміри і надмірне споживання палива зробилоробили їх невідповідниминепридатними для цього обов'язку. СудуСуднам продовжили їх цивільну службу [[11 серпня]]. Пізніше, через нестачу пасажирів, що перетинають Атлантику, «Мавританія» була поставлена на прикол ву Ліверпулі до травня [[1915]], коли її сестра «Лузітанія» була потопилипотоплена німецьким підводним човном.

«Мавританія» повинна була стати на місце «Лузітанії», але була реквізована Британським урядом, щоб служитислугувати в якості військовоговійськовим транспортутранспортом для перевезення Британських військ протягомупродовж кампанії Галліполі. Вона була недосяжна для німецьких підводних човнів завдяки своїй високій швидкості і рівню знань її команди. Як військовий транспорт, Мавританія була пофарбована в засліплюючий камуфляж, який при наведенні на ціль, плутав ворогів.

Коли об'єднані сили Британської імперії і Франції почала втрачати військових, «Мавританія» була переобладнана вна [[Госпітальне судно | суднокорабель-шпиталь]], разом з її послідовником - «АквітаніяАквітанією» і суперником з «[[Уайт Стар Лайн]]» «[ [HMHS BritannicБританнік (судно)| БританікойБританніком]] », для того, щоб перевозитиперевезення поранених до [[25 січня]] [[1916]]. Сім місяців опісля, «Мавританія» знову стала військовим судном, перевозячи Канадські війська з [[Галіфакс]] а в Ліверпуль. Її військова служба ще не закінчилася, коли [[США | Сполучені Штати]] оголосили війну Німеччині у [[1917]], і вона стала перевозити тисячі Американськихамериканських військсолдат до кінця війни. Осліплююча фарба не була використанавикористовувалась, коли «Мавританія» служила як судно-шпиталь., На- на медичній службі, судно було пофарбованопофарбоване ву білий колір з великими медичними перехресними емблемами.

«Мавританія» повернулася на цивільну службу [[21 вересня]] [[1919]] року. Тим не менш, вУ [[1921]] році «Кунард Лайн» зняли її з лінії, коли вибухнулапісля пожежа на палубі Е, і[[Кунард булоЛайн]] вирішеновирішили провести ретельний огляд і зняли її з лінії. Вона повернулася на верф, де її вугільні котли булибуло заміненізамінено нафтовими. Лайнер повернувся на трансатлантичну лінію в березні [[1922]] року. Тим не менш,Однак стало яснозрозуміло, що судну-рекордсмену все важче було підтримувати високу швидкість. Було очевидно, що її ранішеколись революційні турбіни потребували ретельного ремонту. У [[1923]] році було розпочато ремонт ву [[Саутгемптон]] еі, що включаєвключав демонтаж турбін «Мавританії». Коли половина роботи була зроблена, робочі верфі застрайкували, і робота була зупинена, так що «Кунард Лайн»судно відбуксирували судно в [[Шербур]], де робота була завершена на інший верфі. У травні [[1924]] року, судно повернулося на трансатлантичну лінію. Інтер'єри «Мавританії» модернізували у [[1928]] році.

У [[19281929]]-му роцішвидкісний інтер'єрирекорд «Мавританії» були модернізовані, а в наступному році її швидкісний рекорд був побитий німецьким лайнером, «[[Бремен (лайнер) | Бремен]]», зіщо швидкістювстановив вшвидкість 28 вузлів (52 км / год) . [[27 серпня]], «[[Кунард Лайн»]] дозволили «океанськоїокеанічному хортахортові» спробувати відбити рекорд у нового німецького лайнера. Її двигуни були модифіковані і виробляли більшу потужність, швидкість зросла, тим не менш,одначе цього було недостатньо. «Бремен» був лайнером нового покоління: значно потужнішепотужнішим і технологічно кращекращим, ніж старіючі «кунардери». НавітьПопри якщоте, що «Мавританія» не могла випередити їїсвого німецького конкурента, судно било власні швидкісні рекорди, як на схід, так і на захід.

У [[1929]] році «Мавританія» зіткнулася з поромом у Рифа Роббінса, на щастя, ніхто не загинув і не був поранений, а збиток швидко був виправлений.
<br/>У [[1930]] році, впід комбінаціївпливом з[[Велика Великоюдепресія|Великої ДепресієюДепресії]] і новиминових конкурентамиконкурентів на трансатлантичній лінії, «Мавританія» стала круїзним лайнером.
<br/>Коли «[[Кунард Лайн»]] об'єднувалася з «[[Уайт Стар Лайн»]] у [[1934]] році, «Мавританія», разом з «[[Олімпік (судно)|[Олімпіком]]», «Маджестиком» та іншими старіючими океанськими лайнерами, вважалася збитковою і була знята з лінії.

* [[Олімпік (судно)|[Олімпік]]

* [[Британнік (судно)|БританікБританнік]]