Ігнобелівська премія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: az:İqnobel mükafatı |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
Щорічна церемонія присудження Нобелівських премій за визначні досягнення в науці змушує сотні не дуже талановитих вчених болісно гризти нігті від усвідомлення своєї неоціненності. Тому спеціально для них існує своя, «заохочувальна», Іґнобелівська премія. Вперше вона була присуджена в жовтні [[1991]] року. За традицією, церемонія відбувається рівно за тиждень до вручення [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]].
Кожен лауреат спочатку дуже сильно насмішив оточуючих, потім же примусив їх замислитися. Скажімо, Роберт Файд отримав Іґнобелівську премію з математики у [[1993]] р., математично довівши, що М. С. Горбачов — це справжній [[Антихрист]]із вірогідністю 1 до 710 609 175 188 282 000. Лен Фішер [[1999]] року дістав премію з фізики за дослідження на 700 сторінках «Як правильно мочити печиво». Пітер Барсс у [[2001]]-му став іґнобелівським лауреатом з медицини за «Дослідження характеру травм, завданих падаючими кокосовими горіхами». Кіс Молікер прославився у галузі біології у 2003 році, вивчаючи «Гомосексуальну некрофілію у диких гусей». Не можна забути і групу панів з [[Канада|Канади]], [[Шотландія|Шотландії]], [[Данія|Данії]] та [[Швеція|Швеції]], які, витративши кілька тисяч доларів, переконливо довели, що морські оселедці спілкуються між собою з допомогою пукання (ІП з біології за [[2004]] рік).
== Див. також ==
| |||