Євангеліє: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Rs (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Rs (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:SinopeGospelsFolio29rChristHealingBlind.jpg|thumb|right|Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V-те ст.]]
'''Єванге́ліє''' або '''Благовість''', '''Благовіщення''', '''Добре слово''', '''Благословіння''' (від {{lang-el|εύαγγέλιον}} — добра звістка) — основна частина християнського [[Святе Письмо|Святого Письма]], книги [[Раннє християнство|перших християн]], що оповідають про земне життя засновника [[християнство|християнства]] [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Переносно — [[книга|книги]], в яких укладено основні принципи, правила чогось, певного вчення.
У своєму первинному значенні слово «Євангеліє» означало лише «добру новину» для усьго людства, пов'язану зі [[спасіння]]м через розпяття та чудесного [[воскресіння]] [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], Бога і обраного Спасителя, котрий дав людям спасіння і надію на життя вічне.
== Виникнення ==
Спочатку слово «євангеліє» вживалося в своєму основному значенні - "добра звістка", "чудова новина" і позначало вчення про спасіння і воскресіння в усій його повноті, яке отримало людство від Бога через Ісуса Христа. В подальшому це слово також почало позначати письмовий канон з описом даної події. Різні історії про життя Ісуса, його вчення, страждання, смерть і чудесне воскресіння, ще за його життя почали передаватись з уст в уста і, можливо, записуватись різними людьми. Таким чином з'явилася велика кількість різних писань, які в дечому могли суперечити або доповнювати одне одне. Поступово, з плином часу, від них залишилися лише найбільш авторитетні і загальновизнані. В II-III ст. н.е. на соборах Вселенської Церкви поступово сформувався канонічний набір найбільш авторитетних писань, який згодом був затверждений і ліг в основу сучасного, відомого всім тексту Святого Писання, з деякими варіаціями у різних напрямках християнства. В наш час, двохтисячолітня історія існування і розвитку Вселенської Церкви, значною мірою заснована на текстах Святого Писання, вже сама по собі дозволяє говорити про його святість і богонатхненність.
У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усьго людства, пов'язану зі [[спасіння]]м через розпяття та [[воскресіння]] [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], Бога і обраного Спасителя, котрий дав людям спасіння і надію на життя вічне. Спочатку вважалося, що існує лише одне справжнє «Євангеліє» про життя Ісуса, котре лише доповідалось різними авторами. Багато критиків вважають, що Сам [[Ісус]], не давав вказівок щодо письмового фіксування свого життя та діянь, але якщо взяти до уваги Єв. від Матвія гл. 23 ряд. 34, де говориться: «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників…» (у грецькому оригіналі слово [[книжники]] має значення переписувачі) стає очевидним, що Він уповноважив [[апостол]]ів йти та проповідувати про «радісну звістку» щодо [[спасіння]] своїм співгромадянам з [[Ізраїль|Ізраїлю]] та усім іншим народам, при цьому записавши усе бачене.▼
▲
== Євангеліє у християнстві ==
| |||