Ялтинська конференція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
U-Bot (обговорення | внесок)
м replace [[Category: with [[Категорія:
U-Bot (обговорення | внесок)
м autowikify
Рядок 1:
'''Ялтинська конференція''' (також ''Кримська''), конференція [[1945]], вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобрітанії й СССР 4 — 11. 2. [[1945]] з метою вирішення питань закінчення другої світової війни та повоєнного ладу. През. Ф. Д. Рузвельт, прем'єр мін. В. Черчіль та гол. сов. уряду Й. Сталін зійшлися зі своїми делеґаціями в м. Ялті в Криму й ухвалили далекосяжні рішення про дальше ведення війни й повоєнний уклад міжнар. взаємин. Серед важливіших рішень були: участь СССР у війні проти Японії (таємний [[протокол]]), кордони Польщі на сх. по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок нім. сх. територій і утворення т. зв. уряду нац. єдности. Стосовно Німеччини схвалено принцип її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як чл.-засновників сов. республіки Україну та Білорусь (зах. делеґації відкинули первісну пропозицію СССР про участь 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосности постійних чл. Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великодержав).
 
Т. зв. «Деклярація про визволену Европу» як частина рішень Я. к. залишила сов. стороні вільну руку в інтерпретації «допомоги» звільненим народам, у висліді чого СССР забезпечив собі політ. контроль над окупованими ним країнами, що довело до совєтизації Сх. Европи й спричинило «холодну війну». Багата література про Я. к. засвідчує, що Сталін та його дорадники максимально використали воєнні успіхи СССР і завершили окупацію. Сх. Европи, чому сприяла податливість през. Рузвельта. Сов. історики й досі оцінюють Я. к. як найбільший успіх сов. дипломатії й особисто Сталіна. З укр. погляду Я. к. мала найважливіше значення тим, що визнала принцип етнічного кордону між Польщею й Україною. Вона на довгий час визначила долю Сер.-Сх. Европи й зміцнила ролю СССР у світовій політиці.