Корона: відмінності між версіями

В час боротьби за київський престол великий князь [[Ізяслав Ярославич]] (1024-1078) був прогнаний 1073 братами батька – князями чернігівським [[Святослав Ярославич|Святославом]] і переяславським [[Всеволод I Ярославич|Всеволодом]]. Князь Ізяслав безуспішно звертався за допомогою до племінника дружини Гертруди, польського князя [[Болеслав II Сміливий|Болеслава ІІ]], потім німецького короля [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріха IV]]. Тим часом його син [[Ярополк Ізяславич|Ярополк Ізяславич]] одружився з Кунегундою, донькою маркграфа Східної марки Дедо ІІ фон Веттіна, який сприяв встановленню їхнього контакту з папою [[Григорій VII|Григорієм VII]]. Весною 1075 князь Ярополк Ізяславич провів успішні перемовини у [[Рим|Рим]]і, де вперше в історії давньоукраїнської держави коронувався разом з дружиною на короля (''rex'') та королеву (''regina'')[[Київська Русь|королівства Русі]], як було названо Київську Русь. Згодом у посланні від 17 квітня 1075 папа сповістив, що бере також Ізяслава Ярославича під свою опіку як короля королівства Русі (''Demetrio regi Rusсorum''). З наказу папи князь Болеслав ІІ допоміг захопити київський престол Ізяславу Ярославичу (1077), який загинув наступного року у битві з племінниками на Нежатиній Ниві під [[Чернігів|Черніговом]]. Король Ярополк Ізяславич змушений був задовільнитись князівським престолом на [[Волинь|Волині]]. Він загинув 1086 в час походу до [[Галичина|Галичини]].