Шульгін Василь Віталійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 10:
Невдовзі після початку [[Лютнева революція 1917|Лютневої революції 1917]] Шульгін стає членом Тимчасового комітету Державної Думи. 2 березня 1917 року він разом з [[Гучков Алєксандр Івановіч|О. І. Гучковим]] виїжджає до царської ставки, де бере участь у зреченні від престолу російського імператора [[Ніколай II (російський імператор)|Ніколая ІІ Романова]].
 
Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого більшовицького перевороту 1917]] Шульгін став одним з ідеологів Білого Руху, був одним з засновників білоґвардійської Добровольчої армії, членом Особої ради, активно співрацював з [[Денікін Антон Іванович|А. І. ДенікінимДєнікіним]] і [[Врангєль Пьотр Ніколаєвіч|П. М. Вранґелем]], відкрив часопис «Великая Россия», на сторінках якої боровся з новою владою. З 1920 в [[Югославія|Югославії]], згодом у [[Франція|Франції]], [[Польща|Польщі]] і з 1931 знову в [[Югославія|Югославії]] — в місті Сремскі Карловці, в осередоку російських білоґвардійців-врангелівців.
 
Взимку 1925—1926 він з [[Операція «Трест»|фальшивим паспортом]] відвідав [[Ленінград]], [[Москва|Москву]] і [[Київ]] (Про свої враження від цієї поїздки написав спогади «Три столицы», 1927). З 1931 р. за його словами взагалі відходить від політичної активності і оселяється зі своєю другою дружиною Марієй Дмітрієвной, дочкою генерала Сідельнікова, в місті Сремскі Карловці.