Відмінності між версіями «Українська архітектура»

</gallery>
 
В 1960—70-ті роки з'являються перші прояви нової образності архітектури, використання сучасних індустріальних конструкцій та прогресивних будівельних матеріалів — [[Київський палац спорту|Палац спорту]] в Києві (архітектори: [[Гречина Михайло Гнатович|Михайло Гречина]], [[Заваров Олексій Іванович|О. Заваров]]); наземні станції Київського метрополітену «Хрещатик» (архітектори: [[Добровольський Анатолій Володимирович|А. Добровольський]], [[Єлізаров Віктор Дмитрович|В. Єлізаров]] та ін.); «Університет» (архітектори: [[Головко Григорій Володимирович|Г. Головко]], М. Сиркін та ін.); готель «Тарасова гора» в м. [[Канів|Каневі]] (архітектори: [[Чмутіна Наталія Борисівна|Н.&nbsp;Чмутіна]], Е.&nbsp;Гусєва, В. Штолько та ін.); Палац дітей та юнацтва у Києві (архітектори: [[Мілецький Авраам Мойсейович|Авраам Мілецький]], [[Більський Едуард Антонович|Едуард Більський]]); кіноконцертний палац «Україна» (архітектори: Є. Маринченко та ін.). Оригінальністю та новизною форм позначена архітектура комплексу [[Київський національний університет|Київського національного університету]] ім. Т. Г. Шевченка (архітектори В. Ладний, А. Буділовський, Л. Коломієць та ін.).
 
== Сучасність, 21 століття ==
2757

редагувань