Відмінності між версіями «Анн Іларіон граф де Турвіль»

нема опису редагування
м
[[Файл:Tourville en 1701 anonyme.jpg|міні|праворуч|200пкс|Анн Іларіон де Турвіль]]
'''Анн Іларіон де Константен де Турвіль''' ([[24 листопада]] [[1642]] — - [[1701]]) - — французький [[адмірал]], маршал Франції.
 
== Життєпис ==
=== Молоді роки ===
Народився у маєтку Манше (Нормандія) у родині графа Сезара де Турвіля та Люсі де Ларошфуко. Походив з родини нормандських нобілей. З дитинства він полюбляв море й невдовзі почавстав вивчати морську справу. Продовжив навсчаннянавчання на мальтійському фрегаті у [[Середземне море|Середземному морі]]. У 1659 роціроку ув [[Марсель|Марселі]] він найнявся на каперське судно, яке діяло у СередземноморьїСередземномор'ї. Після цього служив на мальтійських та венеціанських кораблях.
 
Тут він здобув необхідний досвід й повагу. Коли навесні 1667 року він повернувся до Франції, тато був з честю прийнятий у [[Версаль|Версалі]] королем [[Людовик XIV (король Франції)|Людовиком XIV]]. Його призначили командиром 44-гарматного корабля "«Круасан"». У 1669 році у складі ескадри герцога де Бофора Турвіль здійснив експедицію на Кандію (о. Крит).
 
У 1671 році здійснив похід проти Туніс. післяПісля цього приймавбрав участь у [[Франко-голландська війна 1672—1678|франко-голландській війні 1672—1678 років]].
 
=== Магрибські походи ===
У 1682 році де Турвіль отримав звання [[генерал-лейтенанталейтенант]]а, його разом з [[Авраам Дюкен|Дюкеном]] призначили знищити берберійських піратів Алжиру[[Алжир]]у та [[Триполі]]. В складі флоту Дюкена Анн де Турвіль приймавбрав активну участь у двох походах французького флоту проти Алдира у 1683 та 1684 роках. Після повернення до Франції Дюкена де турвільТурвіль 6 квітня 1684 року уклав з алжирським деєм мирний договір на 100 років.
 
Після цього Турвіль приймавбрав участь у бомбардуванні Генуї, а потім й Триполі. Весь цей час він підкорявся Аврааму Дюкену.
 
Після смерті Дюкена де Турвіль до 1688 року очолював французьку ескадру, яка діяла біля берегів північноїПівнічної Африки та боролася з піратами, зокрема марокканськими.
 
=== На чолі флота ===
З початку Орлеанської війни Франції з Англією та Голландією у 1689 році де турвільТурвіль повертається до Бресту. тут його призначають віце-адміралом. 10 липня 1690 року Анн де Турвіль вщент розбив англо-голландський флот біля миса Бічі-Хеда. З 60 кораблів у супротивника залишилося лише 15. Французький адмірал переслідував англійців до Даунса (Англія). післяПісля цього захопив місто Торбей, знищивши судна у гавані. Так було встановлено французьке панування на морі.
 
Новим завданням де Турвіля стала підтримка військ Стюртів в Ірландії, де точилася війна з армією оранжистів. За 1691 рік де Турвіль провів біляблизько 100 суден до Ірландії, надуривши англійського адмірала Е.Расселя, який вважав, що Турвіль стоїть у Бресті. Після цього Турвіль зайнявся охороною французьких караванів, що йшли з колоній.
 
Кампанія 1692 року була не зовсім вдалою. Внаслідок дій морського міністерства Франції флот було розділена між Атлантикою та Середземним морем. Маючи лише 68 кораблів проти 96, де Турвіль вирішив у бретонських гаванях чекати на повернення ескадри з Середземного моря. Проте накази короля змусили його вийти з безпечних вод. 29-31 травня 1692 року відбулися бої біля ла-Хога, внаслідок чого французький флот було знищено вщент.
 
Ця невдача не змінила довіри Людовика XIV до Анна де Турвіля. 27 березня 1693 року він став маршалом Франції, кавалером ордена Святого Людовика. Його призначили командувати середземноморською ескадрою. У травні 1693 року біля миса Сан-Вінсенті він зустрівся з англійським флотом. Деякий час суперники маневрували. Врешті-решт 27 червня відбулася вирішальна битва - — флот Англії було знищено. Турвіль захопив 3 кораблякораблі та 46 суден, а 64 знищив.
 
У 1694 році Турвіль керував флотом у боях з іспанцями біля Паламоса та Барселони. Він допоміг армії оволодіти Барселоною та Каталонією.
 
З початком Війнивійни за іспанську спадщину французький король знову запросив де Турвіля на службу, проте 29 травня цього ж року він помер.
 
== Джерела ==
* Daniel Dessert, Tourville, Paris, Fayard, 2002 (ISBN 978-2-213-59980-9).
 
 
 
{{commons category|Anne Hilarion de Costentin de Tourville}}
 
 
 
[[Категорія:Персоналії Ту]]
2757

редагувань