Відкрити головне меню

Зміни

В давнину монастирські ворота споруджувалися у трьох точках&nbsp;— на заході, півдні та сході паркану, що оточувала монастир, або на відрізку [[Прочанська дорога|Прочанської дороги]], що вела до монастиря. Через це вони називалися '''Трибра́мою'''<ref>{{lang-ja|三門, さんもん}}, {{МФА2|sammoɴ}}.</ref>. Кожні з трьох воріт символізували бар'єр, за яким особа [[Мокша (філософія)|звільнялася]] від [[самсара|буття]] і входила у [[самадгі|просвітлений стан]], поступово досягаючи [[шуньята|пустоти]], безпристрасності й нештучності. У звязку з цим ворота також називали '''Воро́та трьо́х зві́льнень'''<ref>{{lang-ja|三解脱門, さんげだつもん}}, {{МФА2|san gedat͡su moɴ}}.</ref><ref name="НП">Саммон // ''Енциклопедія Ніппоніка'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
 
Починаючи з середньовіччя замість трьох воріт стали будувати одні великі ворота, переважно південні, що були центральним входом до монастиря. Їх називали '''Вели́кими воро́тами'''<ref>{{lang-ja|大門, だいもん}}, {{МФА2|dai̯moɴ}}.</ref> або '''Вели́кими півде́нними воро́тами'''<ref>{{lang-ja|南大門, なんだいもん}}, {{МФА2|nandai̯moɴ}}.</ref>. Ці ворота також продовжували називати Трибрамою. Народне пояснення останньої назви стало пов'язуватися із подоланням трьох гріхів&nbsp;— той, хто проходив через браму звільнявся від пожадливості, [[гнів]]у і глупоти<ref name="НП"></ref>.
 
Зазвичай, головні ворота будувалися двоповерховими і з високим [[дах]]ом. Праворуч і ліворуч входу стояли статуї двох [[конґо рікісі|Алмазних силачів]] або [[Чотири небесні королі|чотирьох Небесних королів]], які охороняли спокій обителі. На даху вшановувалися шістнадцять [[архат|аргатів]]. Як правило ворота не мали дверей, що свідчило про відкритість буддизму для живих істот<ref name="НП"></ref>.