'''Арха́тАрта́т''' (санскр. अर्हत्, «гідний») — у [[буддизм]]і — людина, яка досягла повного звільнення від [[клеш]]у і яка вийшла з «колеса перероджень», але водночас не має всевідання [[Будда|Будди]].
Набуття архатстваартатства є головною метою [[Тхеравада|тхеравади]]. На шляху до архатствааргатства людина спочатку повинна стати ''сротапанною'' - «той, хто увійшов у потік», після чого він вже ніколи не деградує до стану «звичайної людини». Наступний рівень - [[сакрідагамін]] («той, хто повертається лише один раз»); той, хто став сакрідагаміном народиться ще тільки один раз. Потім - [[анагамін]] (той, хто не повертається); він не повернеться в світ бажань - [[Камалока|Камалоку]], але ще може народитися у вищих божественних світах - [[рупалока|рупалоці]] і [[арупалока|арупалоці]]. Стаючи з анагаміна архатомаргатом, людина досягає [[нірвана|нірвани]] лише для самого себе і не прагне ні до чого іншого. Згідно з [[Махаяна|махаяною]], будди спонукають архатіваргатів вийти з егоїстичної «нірвани для себе» і вступити на шлях [[Бодхісаттва|бодхісаттви]]. З точки зору буддійської філософської школи [[Мадхьяміка]] - Прасангіка, архатиаргати хінаяни не повністю позбулися від затьмарень, тому що хинаянскі практики (у тому числі в школі тхеравада), дотримуються філософських поглядів шкіл [[Саутрантіка]] або [[Вайбхашіка]], що відносяться до Першого [[Три повороти|повороту Колеса Вчення]].
