Вікіпедія

Автомат Мілі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[ImageФайл:Mealy.png|thumb|169px|[[Абстрактного автомата граф|Діаграма станів]] для простого автомата Мілі, з одним входом та одним виходом. Кожен перехід відмічений вхідним (червоний) та вихідним (синій) символами. Автомат починає роботу в стані S<sub>i</sub>. (В цьому прикладі автомат дає на виході [[XOR]], двох останніх вхідних символів, тобто одиничку, якщо останній вхідний символ відрізнявся від попереднього він виводить одиничку. Більш складні автомати Мілі можуть мати багато входів та багато виходів.]]
 
'''Автомат Мілі''' -&nbsp;— [[скінченний автомат]] чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від [[Автомат Мура|автомату Мура]] вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в [[діаграма станів|діаграмі станів]] позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах).
 
Автомат Мілі названий на честь Джорджа Мілі, який представив ідею в роботі 1955 року, “A Method for Synthesizing Sequential Circuits.”<ref>{{cite journal| last=Mealy| first=George H.| title=A Method for Synthesizing Sequential Circuits| journal=Bell Systems Technical Journal| volume=34| pages=1045–1079| month=September| year=1955}}</ref>▼
 
▲Автомат Мілі названий на честь Джорджа Мілі, який представив ідею в роботі 1955 року, “A«A Method for Synthesizing Sequential Circuits.”»<ref>{{cite journal| last=Mealy| first=George H.| title=A Method for Synthesizing Sequential Circuits| journal=Bell Systems Technical Journal| volume=34| pages=1045–1079| month=September| year=1955}}</ref>
 
Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи [[Латинська абетка|латинки]], то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини [[Енігма (автомат)|Енігма]], діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата.
Рядок 14 ⟶ 13:
* вхідного алфавіту (X)
* вихідного алфавіту (Y)
* [[Функція (математика)|функції]] переходів (''T'' : ''S'' × X → ''S'') що відображує пару стан, вхідний символ, на інший стан в який здійснюється перехід за цим символом.
* [[Функція (математика)|функції]] виходів (''G'' : ''S'' × X → Y), яка відображає пари стан, вхідний символ, у вихідні символи.
 
В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (''T'' : ''S'' × X → ''S'' × Y).
 
== ДивисьДив. також ==
* [[Автомат Мура]]
 
Рядок 27 ⟶ 26:
== Посилання ==
* {{en|http://en.wikipedia.org/wiki/Mealy_machine}}
* {{cite book
| last = Mealy
| first = George H.
Рядок 35 ⟶ 34:
| pages = 1045–1079
}}
* {{cite book▼
 
▲*{{cite book
| last = Roth
| first = Charles H., Jr.
Рядок 45 ⟶ 43:
| isbn = 0534378048
}}
 
[[Категорія:Теорія автоматів]]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Автомат_Мілі