Фердинанд I Кобург: відмінності між версіями

нема опису редагування
м (Робот: избранная статья mk:Фердинанд I; косметичні зміни)
Немає опису редагування
== Біографія ==
=== Австрійський період ===
Фердинанд (у західній літературі Ferdinand von Sachsen-Coburg-Gotha) народився у палаці Кобург, у місті Відень. Син австрійського генерала, принца Августа фон Сакс-Кобург-Гота (1818–1881) і принцеси Клементини Бурбон-Орлеанської (1817–1907), доньки останнього французького короля Луї-ФилипиФіліппа.
 
Закінчив кадетське училище, після якого отримавдістав чин лейтенанта 11-го полку Австрійських гусарів, а також старшого лейтенанта Honvédгонвед-хусарівгусарів Угорського королівської кінноти 1 листопада 1886. На думку болгарських біографів Фердинанда, саме угорський чин гарантував йому обрання на болгарський княжий трон.
 
Разом з братом Августом 1879 мандрує по Бразилії, де стає пристрасним ботаніком та ентомологом.
 
=== Віднайдення Болгарії ===
У серпні 1886 року в Софії промосковськіпроросійські офіцери здійснили державний заколот і князь Болгарії, Александр I Батенберг, був змушений залишити країну. АлеТа невдовзі болгарські націоналісти нанесли зустрічний удар, повернувши князя на престол. Але під тиском московськогоросійського очільникаімператора ОлександарОлександра III, у вересні 1886, БатнебергБатенберг остаточно зрікся престолапрестолу.
 
Повну фактичну владу отримав голова уряду Стефан Стамболов. Той тримався на відстані від імперської Росії, так щотож справа дійшла до розриву дипломатичних відносин. Це сприяло пронімецькій орієнтації безкняжої Болгарії. Стамболов сформував комісію, яка зайнялася пошуком нового монарха, однак більшість кандидатів зіз монарших родин відмовлялися від такої честі - зважаючи на позицію Петербурга.
 
На контакт зіз парламентською комісією пішла принцеса Клементина, донька французького короля Луї-ФилипаФіліппа, щояка жила у Відні. Вона прагнула аби її син Фердинанд став монархом, а її родина стала престижною. Зрештою, болгарський парламент 7 липня 1887 проголосував за кандидатуру Фердинанда, якийякого обранийбуло обрано князем Болгарії.
 
=== Падіння Стамболова ===
 
== Наукові заслуги ==
УВ перші роки князювання Фердинанд створив:
* Болгарське економічне товариство (науковий журнал "СпмсаниеСписание");
* Болгарське природо-випробувальненатуралістичне товариство (наукові видання "Годишник" та "Трудове");
* Болгарське археологічне товариство (наукове видання "Известия" та "Материали за история на София");
* Історичне товариство (наукове видання "Известия").
 
Цар Фердинанд І також видав укази про створення низки наукових природничих установ, які діють понинідосі:
* Царський зоологічний парк;
* Царський природознавчий музей;
* Мережа державних дослідних рільничих господарств (у Софії, Русе, Садово, Плевені, Враці - всього 5 установ).
 
{{text|Царські наукові інститути розвивалися під прямим контролем Фердинанда. Для їх організації та утвердження як наукових центрів залучає фахівців зіз-за кордону. Основне завдання, яке поставив перед ними, - всебічне дослідження земель Болгарії в природознавчому відношенні. ...Цар Фердинанд не є фундатором, ані піонером у наукових починаннях болгар, але робив усе можливе для їх планомірного та правильного розвитку}}<ref>Доцент Жоро Цветков. "Освітня та культурна справа в Болгарії під керівництвом князя і царя Фердинанда І". Стаття в ювілейному збірнику "Модернизацията на нова България и цар Фердинанд І", Софія, 2011. (болг.)</ref>.
 
За заслуги перед Софійським університетом (сприяв відкриттю медичного факультету, а також розвитку міжгалузевих досліджень) одна з вулиць поруч із ним названа іменемім'ям Царя Фердинанда. Перейменована після приходу до влади комуністичних угруповань.
 
== СтосункиВідносини з Україною ==
Цар Фердинанд - один із прихильників порозуміння з Україною під час Першої світової війни, зокрема царська делегація від імені Болгарії підписала з делегацією УНР Договір про мир. Берестейський мир з Україною Фердинанд І Кобург цінував високо, і після приходу до влади Гетьмана Павла Скоропадського уряд Болгарії мав добрі стосунки з Києвом. Власне, зречення болгарського престолу Фердинанда відбулося паралельно з падінням гетьманської влади в Україні.
 
Українська політика Фердинанда І Кобурга сприяла лояльному ставленню до еміграції українців до Болгарії ув часи його наступника - царя Бориса ІІІ.
 
== Стосунки іззі Словаччиною ==
Як Цар Болгарії мав винятковий респект до словацької справи, яка в часи Австро-Угорщини з політичної точки зору виглядала безнадійно. Володів замком на території СловаччиніСловаччини та проводив ентомологічні дослідження на її території<ref>[http://www.msa.sk/ine-aktivity/po-stopach-coburga.html Po stopách Ferdinanda Coburga (слов.)]</ref>.
 
Після зречення престолу 1918 переїхав до Словаччини, яка перебувала у складі Чехії, а згодом цілком прийняв ідею самостійної Словаччини, проголошеної в 1939 рокуроці. Залишив країну в 1944 році під загрозою окупації країни сталінськими загонами СССР.
 
== Останні дні ==
Помер у поважному віці ув м.місті Кобург, (Баварія) в 1948 році. Пережив смерть двох синів та кінець царської династії Болгарії. Перед смертю, у напівсвідомості, питав свого адьютантаад'ютанта генерала П. Ганчева: „Кога"Кога заминаваме за България?"
 
Остання воля царя Фердинанда - бути похованим у Болгарії. Тому поховання ув католицькому храмі св.святої Августини ув Кобурзі досі вважається тимчасовим. Натомість за 20 років нової, демократичної влади Болгарії, яка стала членом ЄСЄвросоюзу та блоку НАТО, ніхто не взяв на себе ризик оголосити про перепоховання Фердинанда в країні, в якій він владарював 31 рік.
 
== Сімейні справи ==
 
Існує поширена думка, що Фердинанд був бісексуальної орієнтації протягом усього життя. Але з точки зору оточення царя, він цілеспрямовано упадав за жінками, власне тричі був одружений. Чутки про сексуальні збочення були стимульовані болгарською комуністичною пропагандою, яка акцентовано ненавиділа монарха і присвятилавитратила десятки років на його дискредитацію.
 
Офіційно одружений два рази. Перший шлюб (1893) з італійською принцесою Марія-Луїзою Бурбон-Пармською. З нею мав 4чотирьох дитинидітей:
 
* цар Борис III (1894-1943);
Другий шлюб (1908) - з німецькою принцесою Елеонорою фон Ройс-Кьостріц (1860-1917), з якою дітей не мав.
 
В 1947 році Фердинанд отримав дозвіл від католицького єпископа на третє вінчання — з Елізабет Брезек (дочкою наглядача його словацького палацу „Св"Св. Антон“Антон").
 
== Джерела ==
* Josef Knodt: „Ferdinand"Ferdinand der Bulgare“Bulgare". Bielefeld, 1947 (нім.);
* Йоахим фон Кьонигсльов: ''„Фердинанд"Фердинанд Български“Български"''. София 1998. Видавництво "Гал-Ико" (болг.).
 
== Посилання ==
295

редагувань