'''Пелешенко Василь Іларіонович''' ([[28 червня]] [[1927]] року) — український [[гідрогеологія|гідрогеолог]], [[гідрохімія|гідрохімік]], доктор географічних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], [[академік]] [[Українська екологічна академія наук|Української екологічної академії наук]] с 1992 року та [[Академія наук вищої школи України|Академії наук вищої школи]] від 1997 року.
== Біографія ==
Народився [[28 червня]] [[1927]] року в селі [[Долина (Обухівський район)|Долина]] [[Обухівський район|Обухівського району]] [[Київська область|Київської області]]. Учасник [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]]. Закінчив [[1957]] року Київський університет зі спеціальністю «геолог-гідрогеолог». Працював у Київському університеті у 1957—1968 роках інженером, з 1968 року доцентом[[доцент]]ом, старшим викладачем на кафедрі гідрогеології та [[Інженерна геологія|інженерної геології]] геологічного факультету. У 1968—1971 роках відповідальний працівник відділу науки [[ЦК Компартії України]]. У Київському університеті у 1971—1976 роках працює доцентом кафедри гідрології суші географічного факультету, у 1976 році очолив кафедру гідрології суші, яку за його ініціативи перейменовано на кафедру гідрології і гідрохімії (тепер гідрології та гідроекології). Заснував [[Науково-дослідна лабораторія гідроекології та гідрохімії Київського університету|науково-дослідну лабораторію гідрохімії]] (тепер лабораторія гідроекології та гідрохімії). У 1993—2002 роках професор кафедри, у 2002—2003 роках провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії. Кандидатська [[дисертація]] ''«Підземні води межирічя Сіверський Донець-Оскіл»'' захищена у [[1967]] році, докторська дисертація ''«Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод суші (оцінка, баланс і прогноз на прикладі території України)»'' захищена у [[1981]] році. Засновник гідрохімічної школи у Київському університеті. Розробив методологію оцінки взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод та принципи кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічного режиму річок. Зробив значний внесок у формуванні [[меліоративна гідрохімія|меліоративної гідрохімії]]. Був головою спеціалізованої вченої ради захисту дисертацій Київського університету 1993—2003 роках. Брав участь в експедиціях на [[Забайкалля|Забайкаллі]], [[Шацькі озера|Шацьких озерах]], річках [[Прип'ять|Прип'яті]], [[Дунай|Дунаї]], водоймах-охолоджувачах [[АЕС]] на території України та [[Смоленська АЕС|Смоленської АЕС]] в Росії, [[Зона відчуження|30-км зоні ЧАЕС. Академік Української екологічної академії наук с 1992 року. Академік Академії наук вищої школи від 1997 року. Заслужений професор Київського університету. Почесний член Українського географічного товариства]]. Учасник міжнародних форумів у Лондоні[[Лондон]]і 1969 року, [[Токіо,]] 1970 року). Учасник Великої Вітчизняної війни. Підготував 2 докторів наук, 5 кандидатів наук.
== Нагороди і відзнаки ==
Почесний працівник [[Гідрометслужба України|Гідрометслужби України]]. Лауреат [[Премія імені В. І. Вернадського|премії імені В. І. Вернадського]] УЕАН у [[1998]] році. Заслужений професор Київського університету. Почесний член [[Українське географічне товариство|Українського географічного товариства]]. Нагороджений орденами: [[Орден «Знак Пошани»|«Знак Пошани»]] у 1970 році, [[Орден «За заслуги» (Україна)|«За заслуги»]] ІІІ ступеня у 1997 та ІІ ступеня у 2002 році. [[Заслужений діяч науки і техніки України]].
