Церковне братство: відмінності між версіями

 

Б. відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. У 80-х роках 16 ст. широку діяльність розгорнуло [[Львівське братство|Львівське Успенське Ставропігійне братство]]. Воно придбало друкарню, відкрило [[Львівська братська школа|школу]]. Наприкінці 16 – на початку 17 ст. Б. виникли в [[Рогатин]]і, Красноставі, Городку, [[Галич]]і, [[Перемишль|Перемишлі]], Любачеві, [[Дрогобич]]і та інших містах. Близько 1615 р. було засновано [[Київське братство]], до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом [[Сагайдачний|П.Сагайдачним]]. У 1617 р. було створено [[Луцьке братство]]. В 2-й пол. 17 – 18 ст. Б. діяли в більшості міст і в деяких селах [[Галичина|Галичини]], [[Волинь|Волині]], в багатьох містах Наддніпрянщини. Б. створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві цехам та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути. Витрати Б. покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Для Львівського Б. важливим джерелом прибутків була друкарня. Б. дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі. Б. захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти національного гноблення. Діяльність Б. мала переважно світський характер. З кінця 16 – початку 17 ст. Б. брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. В числі провідних діячів Б. були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Ю.Рогатинець, І.Красовський, [[Зизаній Стефан|С.Зизаній]], [[Борецький Іов|І.Борецький]], [[Беринда Памво|П.Беринда]] та ін.