Амбівалентність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Амбівалéнтність''' (від {{lang-la|ambo}} — обидва і {{lang-la|valere}} — володіти, діяти) — психічний стан людини. В [[Психологія|психології]], [[психіатрія|психіатрії]] та [[психоаналіз]]і розглядається як наявнісь та взаємодія одночасно двох антагоністичних (протилежних) почуттів, думок або бажань (наприклад [[любов]] та [[ненависть]]). Введений в 1910-1914 роціроках швейцарським психіатром Ойгеном Блойлером (1857–1939).
 
За Блойлером амбівалентність має наступну структуру:
В більш широкому значенні - неузгодженість, суперечливість у ставленні до чогось (''Амбівалентність почуттів''), двоїстість чуттєвих переживань, котра виражається у тому, що один і той самий об'єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття, тобто неоднозначність у ставленні [[людина|людини]] до навколишнього середовища і визначені [[система цінностей|системи цінностей]]. Зазвичай амбівалентність проявляється у прийнятті людиною двох взаємовиключних тверджень чи ставлень, конфлікт яких або не помічається, або ж свідомо чи несвідомо ігнорується.
Емоційна:* присутністьв двох'''почуттях''' - ''афективна амбівалентність''. В емоціях особи присутні два протилежних почуттівпочуття до одного й того самого предмету, явища чи до тієї ж людини;
Прикладом амбівалентності можуть бути політичні заяви чи віра в можливість одночасного зниження [[податок|податків]] та збільшення державних виплат. Для сучасного українського суспільства амбівалентність є однією з характерних рис, так згідно з опитуваннями ідеї щодо поглиблення співпраці з [[Росія|Росією]] та інтеграції з [[ЄС]] мають понад 50% прихильників, тобто досить багато людей одночасно підтримують два протилежні напрямки [[зовнішня політика|зовнішньої політики]].
Вольова:* '''бажаннях''' - ''вольова (добровільна) амбівалентність'' або [[амбітендентність]]. Коли людина не може обрати єдине рішення з двох варіантів, тобто прушення дихотомної системи;
Інтелектуальна:* існування'''оцінках''' - ''інтелектуальна амбівалентність''. Існування двох логічно взаємовиключених суджень, якими керується людина у процесі мислення.
 
В більш широкому значенні А. - це неузгодженість, суперечливість у ставленні до чогось (''Амбівалентність почуттів''), двоїстість чуттєвих переживань, котра виражається у тому, що один і той самий об'єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття, тобто неоднозначність у ставленні [[людина|людини]] до навколишнього середовища і визначені [[система цінностей|системи цінностей]]. Зазвичай амбівалентність проявляється у прийнятті людиною двох взаємовиключних тверджень чи ставлень, конфлікт яких або не помічається, або ж свідомо чи несвідомо ігнорується.
Також, слід зазначити, що амбівалентність (за О.Блойлером) розглядалась як одна з ознак початкового стану шизофренії. На початку ХХ сторіччя було виділено 3 типи амбівалентності:
Емоційна: присутність двох протилежних почуттів до одного й того самого предмету, явища чи до тієї ж людини;
Вольова: людина не може обрати єдине рішення з двох варіантів, тобто прушення дихотомної системи;
Інтелектуальна: існування двох взаємовиключених суджень, якими керується людина у процесі мислення.
 
Також, слід зазначити, що амбівалентність (за О.Блойлером) розглядалась як одна з ознак початкового стану '''[[шизофренія|шизофренії]]'''. На початку ХХ сторіччя було виділено 3 типи амбівалентності:
==Використання в інших дисциплінах==
 
==Використання в інших наукових дисциплінах та сферах==
Український соціолог [[Євген Головаха]] робив спробу прикладати це понятті до інших соціальних об'єктів, всього соціуму. Але такий підхід широкого визнання в науці не набув.
 
ПрикладомПопулярними прикладом амбівалентності в політиці можуть бути політичні заяви чи віра в можливість одночасного зниження [[податок|податків]] та збільшення державних виплат. Для сучасного українського суспільства амбівалентність є однією з характерних рис, так згідно з опитуваннями ідеї щодо поглиблення співпраці з [[Росія|Росією]] та інтеграції з [[ЄС]] мають понад 50% прихильників, тобто досить багато людей одночасно підтримують два протилежні напрямки [[зовнішня політика|зовнішньої політики]].
 
==Джерела==