Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Історія Монголії'''
 
Перші спогади про людей сучасної Монголії знайдені у китайській літературі 2-го ст. до н. е.
За стародавніми китайськими джерелами, приблизно в 5-45—4 ст. до н. е. тут існівала імперія кочівників Гсинг-ню, розмовляли вони, як вірять, палео-азіатською [[мова|мовою.]]
Відголоски тієї мови просліджуються у місцевих [[діалект]]ах на території Сибіру, в долині ріки Єнісей. Після тривалої війни з китайцями, та громадянської війни, ця імперія
була, врешті, самозруйнована. Деякі південні племена Гсинг-ню увійшли до складу Китайської імперії, де й були асімільовані.
 
[[Файл:Mongol Empire map 2.gif|thumb|left|275px|Розвиток і розпад Монгольської імперії.]]
На початку [[13 століття|13 ст]]. монгольські племена були об'єднані під владою Темучина, який у [[1206]] році отримав ім'я великого хана — Чінгізхана.
В результаті завоювань Ченгізхана та його наступників, під владу монгольської імперії підпали великі території [[Русь|Русі]], середньоїСередньої Азії,закавказзяЗакавказзя, [[Китай|Китаю]], тощо.
Чінгізхан вмер y [[1227]] році.
 
В [[14 століття|14 ст.]] прийшов занепад монгольської імперії.
В [[17 століття|17 ст.]] Монголію захопили хани Манчжурії (сучасного північного Китаю), країна була поділена на дві частини з назвами Монголія Внутрішня (південна)
і Монголія Зовнішня (північна).
Коли почалася китайська революція, в [[1911]] році, зміни зачепили й Монголію. Після падіння влади китайської династії Цинь, незалежна феодальна монархія
прийшла до влади Монголії. Опозиція урядові, організована частково за допомогою Радянського Союзу, скинула феодальну монархію в [[1921]] році.
1694

редагування