Відкрити головне меню

Зміни

м
r2.6.4) (робот змінив: pl:Boris Ignatjew; косметичні зміни
| юнацькі-клуби =
| роки = 1960—1961<br />1962<br />1963—1967<br />1968—1969<br />1970<br />1971<br />1972
| клуби = {{Прапорець|URS}} [[ФК_ІжевськФК Іжевськ|Зеніт (Іжевськ)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Ракета (Сормово)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Волга_Волга (Нижній_НовгородНижній Новгород)|Волга (Горький)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Динамо (Махачкала)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Метеор (Жуковський)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[ФК_АстанаФК Астана|Динамо (Цілиноград)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Нафтовик_Нафтовик (Уфа)|Будівельник (Уфа)]]
| ігри(голи) = <br /><br />7 (0)<br />53 (3)<br /><br />? (2)<br />
| тренер-сезон =1974—1975<br />1976—1989<br />1989—1990<br />1990<br />1990—1991<br />1992—1993<br />1996—1998<br />1998—2000<br />2001<br />2004
| тренер-команда ={{Прапорець|URS}} [[Торпедо (Володимир)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Збірна_СРСР_з_футболуЗбірна СРСР з футболу|СРСР]] (U-19)<br />{{Прапорець|UAE}} клуб з [[ОАЕ]]<br />{{Прапорець|IRQ}} [[Збірна_Іраку_з_футболуЗбірна Іраку з футболу|Ірак]] (олімп.)<br />{{Прапорець|URS}} [[Збірна_СРСР_з_футболуЗбірна СРСР з футболу|СРСР]] (олімп.)<br />{{Прапорець|RUS}} [[Молодіжна_збірна_Росії_з_футболуМолодіжна збірна Росії з футболу|Росія]](мол.)<br />{{Прапорець|RUS}} [[Збірна_Росії_з_футболуЗбірна Росії з футболу|Росія]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[ФК_МоскваФК Москва|Торпедо-ЗІЛ (Москва)]]<br />{{Прапорець|CHN}} [[Шандунь Луйнен]]<br />{{Прапорець|RUS}} [[Сатурн (Раменське)]]
| тренер-місце =
}}
 
'''Бори́с Ігна́тьєв''' ({{н}} [[5 грудня]] [[1940]], м. [[Москва]], [[РРФСР]])&nbsp;— колишній радянський [[футболіст]], радянський та російський футбольний [[тренер]]. [[Майстер_спорту|Майстер спорту]] (1963). [[Заслужений_тренерЗаслужений тренер|Заслужений тренер РРФСР]] (1978).
 
== Кар'єра гравця ==
Таїнства футболу Ігнатьєв почав осягати у рідному дворі на Неглинній, що знаходилася навпроти [[Сандуновські_лазніСандуновські лазні|Сандуновських лазень]], куди наступного дня після матчу часто заходили видатні радянські футболісти кінця 40-х&nbsp;— початку 50-х, які без сумнівів були кумирами місцевих дітлахів. Тож із самого дитинства Борис щиро любив футбол і намагався віддати цій грі якомогу більше власного часу.<br />
Серйозно ж займатися «грою №&nbsp;1» Ігнатьєв почав у юнацькій школі [[Спартак_Спартак (футбольний_клубфутбольний клуб,_Москва Москва)|московського «Спартака»]], однак пробитися хоча б до дублю «народної команди» не вдалося і молодий півзахисник перейшов до резервного складу [[Динамо_Динамо (футбольний_клубфутбольний клуб,_Москва Москва)|«Динамо» (Москва)]]. За словами самого Ігнатьєва, щоб закріпитися у одному з провідних клубів країни, йому не вистачало фізики і, після нетривалого перебування у «Динамо», він перейшов до [[ФК_ІжевськФК Іжевськ|іжевського «Зеніта»]].<br />
Якщо розглядати кар'єру Ігнатьєва вцілому, то напевно варто відилити лише один період&nbsp;— перебування у стані клубу [[Волга_Волга (Нижній_НовгородНижній Новгород)|«Волга»]] з міста [[Горький_Горький (місто)|Горький]]. Саме з цією командою він, як гравець, досяг найбільшого успіху, отримавши путівку до першої групи класу «А» (аналог вищої ліги) та зігравши там 7 матчів у [[Чемпіонат_СРСР_з_футболу_1964_Чемпіонат СРСР з футболу 1964 (клас_клас «А»,_перша_група перша група)|чемпіонаті 1964 року]].<br />
Після «Волги» більше ніж на сезон Борис Петрович затримався лише у [[Махачкала|Махачкалі]], де виступав за місцеве [[Динамо_Динамо (Махачкала)|«Динамо»]]. А вояжі у [[Жуковський_Жуковський (місто)|Жуковський]], [[Цілиноград]] та [[Уфа|Уфу]] тривали не більше сезону.<br />
Коли Ігнатьєву виповнилося 32 роки, він зрозумів, що цю сторінку свого життя час перегортати.
 
== Кар'єра тренера ==
Ще будучи гравцем, Ігнатьєв чітко уявляв собі, що іншого майбутнього, окрім тренерської справи, він не матиме. Тому постійно конспектував усі тренерські настанови, аналізував слова керманичів та думав, як би він сам чинив у такій ситуації. А у 27 років відніс документи до [[Вища_школа_тренерівВища школа тренерів|вищої школи тренерів]], хоча відіграв за команди майстрів потім ще п'ять років. У ВШТ йому пощастило займатися разом з таким видатним футболістом як [[Лев Яшин]].<br />
Першим досвідом на тренерському містку стала робота у [[Торпедо_Торпедо (Володимир)|володимирському «Торпедо»]], де Борис Петрович почав працювати у [[1973]] році. А вже через рік отримав посаду головного тренера цього клубу, на якій пропрацював до [[1976]].<br />
Новим викликом для Ігнатьєва стала робота у юнацькій [[збірна_СРСР_з_футболу|збірна СРСР з футболу|збірній СРСР]], якій він присвятив аж 13 років. Під його керівництвом радянські юнаки перемогли на [[Чемпіонат Європи з футболу U-19|Чемпіонаті Європи]] у [[1988]] році. Проте, для досягнення цієї вершини було проведено немало роботи протягом усього періоду керування збірною. На той час був обраний доволі таки ефективний напрям по вдосконаленню навчання тренерів юнацьких команд країни, згідно з яким досвідом з колегами ділилися такі майстри тренерської справи, як [[Валерій Лобановський]], а трохи раніше [[Костянтин Бєсков]].<br />
Після завершення роботи з молодими радянськими футболістами розпочався закордонний етап кар'єри Ігнатьєва. «Першою ластівкою» став клуб з [[ОАЕ|Обє'днаних Арабських Еміратів]]. На початковому етапі роботи радянський тренер не мав навіть перекладача, тож доводилося показувати «на пальцях» та використовувати шаблонні заготовки [[англійська_моваанглійська мова|англійських виразів]], завбачливо підготованих ще в [[СРСР]].<br />
Вже через рік Ігнатьєв повернувся до СРСР для того, щоб знову його залишити. Він отримав запрошення очолити [[Збірна_Іраку_з_футболуЗбірна Іраку з футболу|олімпійську збірну Іраку]], яку на той час контролював син [[Саддам Хуссейн|Саддама Хуссейна]]. Справи йшли добре і робота приносила задоволення, проте всі карти зплутала [[Війна_в_Перській_затоці_Війна в Перській затоці (1990-1991)|війна у Перській затоці]], через яку радянські спеціалісти повернулися на батьківщину.<br />
Після повернення Борис Петрович знову повернувся до звичної справи&nbsp;— тренування збірних команд. З [[1991]] року по [[1996]] він пройшов шлях від тренера олімпійської команди до наставника [[Збірна_Росії_з_футболуЗбірна Росії з футболу|національної збірної Росії]]. А через два роки був змушений залишити пост керманича головної команди країни, через те, що не витримав зливи критики, яка лилася на нього з преси після кількох не досить вдалих результатів.<br />
Пробувши декілька місяців без роботи, Ігнатьєв прийняв пропозицію московського клубу [[Москва_Москва (футбольний_клубфутбольний клуб)|«Торпедо-ЗІЛ»]], що виступав на той час у першій лізі. Задача була лише одна&nbsp;— вихід до «вишки». І слід відзначити, що воправся з нею колектив під проводом Ігнатьєва «на відмінно». Однак, далі щось не склалося у стосунках з керівництвом, яке не змогло забезпечити належні умови для успішного виступу у класі найсильніших, а тут якраз стала у нагоді пропозицію від китайського клубу…<br />
Через десять років після свого останнього вояжа закордон Борис Петрович знову узяв під опіку іноземний клуб. На той час у [[Китай|Китаї]] був справжній футбольний бум і чемпіонат обіцяв бути доволі таки цікавим. Проте складність у роботі з китайськими гравцями полягала у тому, що вони були більш спрямовані на індивідуальні дії, а ось з командними функціями було значно важче.<br />
Знову повернувшись до Росії Ігнатьєв певний час виконував не дуже звичні для себе ролі. Спочатку був тренером-консультантом у [[Аланія_Аланія (футбольний_клубфутбольний клуб)|владикавказькій «Аланії»]], а трохи згодом обійняв посаду спортивного директора [[Локомотив_Локомотив (Москва)|московського «Локомотива»]], який на той час тренував [[Сьомін_Юрій_ПавловичСьомін Юрій Павлович|Юрій Сьомін]]. До речі, з Юрієм Павловичем Ігнатьєв потоваришував ще під час спільної роботи у збірній Росії в якості помічників [[Садирін Павло Федорович|Павла Садиріна]]. <br />
До тренерської роботи повернувся аж у лютому 2004 року, очолиши [[Сатурн_Сатурн (Раменське)|підмосковний «Сатурн»]] <ref>[http://www.newsru.com/sport/18feb2004/657786483.html Головним тренером "Сатурна" став Борис Ігнатьєв]</ref>, проте протримався на цій посаді лише 9 місяців <ref>[http://www.euro-football.ru/article/29/13127 Наставник ФК "Сатурн" пішов у відставку]</ref> .<br />
З кінця 2005 до серпня 2006 року обіймав посаду спортивного директора московського «Динамо», в той час як Юрій Сьомін став головним тренером цього клубу.<br />
І знову підмосковне [[Раменське]], і знову місцевий «Сатурн». Старшим тренером цієї команди Ігнатьєв пробув аж до того часу, поки Сьомін не запросив його до свого тренерського штабу у [[Динамо_Динамо (Київ)|київське «Динамо»]] <ref>[http://kp.ua/daily/100109/68593/ У "Динамо" перейшов ще один тренер збірної Росії]</ref>. У обов'язки Бориса Петровича у новій команді входила робота з молоддю та перегляд ігор і спостереження за гравцями резервних команд київського клубу. Всього за два неповних сезони Сьомін, не без допомоги Ігнатьєва, зміг вивести команду з психологічної та ігрової ями, наслідком чого стало «золото» [[Чемпіонат_України_з_футболу_2008—2009Чемпіонат України з футболу 2008—2009|сезону 2008/09]] та пів-фінал [[Кубок_УЄФА_2008—2009Кубок УЄФА 2008—2009|Кубку УЕФА 2008/09]].<br />
Однак, під час літнього міжсезоння, контракт Сьоміна з «Динамо» було розірвано через бажання Юрія Павловича очолити рідний «Локомотив». Разом з ним до Москви відбув і Борис Ігнатьєв. Справи у «залізничників» на той час йшли не кращим чином, проте суттєво змінити щось Сьоміну з Ігнатьєвим не вдалося. Команда за два сезони не піднялася вище четвертого місця, до того ж зазнала нищівного провалу у [[Ліга_Європи_УЄФАЛіга Європи УЄФА|Лізі Європи]]. Президент клубу [[Смородська Ольга Юріївна|Ольга Смородська]] все частіше почала провокувати конфлікти у які втягувала головного тренера і врешті-решт змусила Юрія Сьоміна піти з клубу. Разом з ним «Локомотив» залишив і Борис Ігнатьєв.<br />
23 грудня 2010 року Ігнатьєв уклав новий контракт з київським «Динамо», поповнивши тренерський штаб Юрія Сьоміна, що повернувся до Києва на запрошення [[Суркіс_Ігор_МихайловичСуркіс Ігор Михайлович|Ігора Суркіса]].
 
== Тренерські досягнення ==
 
== Нагороди ==
* [[Орден_Дружби_Орден Дружби (Російська_ФедераціяРосійська Федерація)|Орден Дружби Російської Федерації]] (1997)
 
== Сім'я ==
Борис Ігнатьєв одружився у 1963 році під час виступів у "Волзі". Син Генадій грав у [[ФШМ_ТорпедоФШМ Торпедо|ФШМ "Торпедо"]], проте вирішив пов'язати свою долю зі [[Збройні_сили_СРСРЗбройні сили СРСР|збройними силами]]. Отримав звання [[Майор|майора]] і виїхав до [[Німеччина|Німеччини]], де одружився на громадянці цієї країни, етнічній [[Польща|польці]]. Має двох синів (онуків Бориса Ігнатьєва), яких звуть Каміл та Олександр. Каміл займався у футбольній школі [[Штутгарт_Штутгарт (футбольний_клубфутбольний клуб)|"Штутгарта"]].
 
== Примітки ==
[[en:Boris Ignatyev]]
[[fi:Boris Ignatjev]]
[[pl:BorysBoris Ignatjew]]
[[ru:Игнатьев,_Борис_Петрович Борис Петрович]]
711 076

редагувань