Готська і Кафська митрополія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Vaslav (обговорення | внесок)
Рядок 5:
Християнство на території Криму прийшло ще за апостольських часів. Перекази твердять, що апостол [[Андрій Первозванний]] проповідував на північному узбережжі Руського (Чорного) моря для народів Скіфії. Крім того, [[апостол Павло]] проповідував на землях Македонії, Греції, Болгарії, а звідти християнство поширювалось на українські землі.
 
У другому столітті від Р.Х. римляни зіслали до Криму Папу Римського [[Климент I|Климента]], і він знайшов у [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]] багаточисельну християнську громаду. Християнство розвивалось й в [[Боспорська держава|Боспорській державі]]. На Нікейському соборі (325 р.) був присутній єпископ Теофіл з Боспору. 360 року на Константинопольському соборі брав участь [[Ґоти|ґотський]] єпископ Ульфіля, який переклав Св. Письмо [[Кримськоготська мова|готською мовою]]. В той час Ґотська держава займала терени північного причорномор’я.
 
У ІІІ столітті відомі Скіфська, Херсонеська (Корсунська), Боспорська, Фульська, Сугдейська (Сурожська) єпархії. В кінці III ст. в Криму виникла самостійна Ґотська (Ґотфська) єпархія. У VIIІ ст. Візантія заснувала в Криму [[Ґотська митрополія|Ґотську митрополію]], підпорядковану Константинопольському патріарху, з центром у [[Дорос|Фео-Доросі]]. Єпископа Уніла для митрополії посвятив сам [[Іван Златоуст]]. На початку IV ст. у лісостеповій зоні розселення слов'ян існувала Скіфська Православна єпархія, глава якої був учасником Першого Вселенського собору.