1) естетична фізична особа, творчою працею котрої створено твір.
1) естетична [[категорія]], що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб [[творення]] уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. [[Міметичне розуміння]] категорії Л.-х. о. (коли [[уявний світ]] визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) розробив ще [[Аристотель]]: "Мистецтво є наслідуванням і художнім відтворенням не лише того, що є, і того, що було, але в однаковій мірі й того, що може бути з вірогідністю або ж з необхідністю" ("Поетика"). У сучасному [[літературознавство|літературознавстві]] знаходимо широкий діапазон міметичного трактування Л.-х. о.: від розуміння Лоѭ{{DEFAULTSORT:[[ja:[[el:ś¶¶¶¶¶¶¶°C°½«»]]]]}}Ѫх. о. як відбиття чи навіть віддзеркалення емпіричного світу до художньої трансформації лише якоїсь сторони, окремої реалії чи фрагмента дійсності, що існує поза літературним твором. Перша актуальна для реалізму, натуралізму, друга — для модернізму і особливо — для постмодернізму.
2) Будь-яке явище уявного світу, котре завдяки творчій художній діяльності письменника сприймається читачем як щось цілісне, завершене, зриме (образ Чіпки, образ стихійної бунтарської сили в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"; образ народу, образ землі у творах У. Самчука "Волинь" і "Марія").
