Бойові можливості: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Бойові можливості''' — узагальнена характеристика [[кількісно-якісний аналіз|кількісно-якісних показників]], що характеризують можливості [[Підрозділ (військова справа)|підрозділів]], [[Військова частина|частин]] (кораблів), [[Військове з'єднання|з'єднань]] і [[Об'єднання військове|об'єднань]] виконувати певні [[Бойове завдання|бойові завдання]] за встановлений час в конкретних умовах обстановки.
Бойові можливості залежать від чисельності особового складу, рівня його [[бойова підготовка|бойової підготовки]] і морального стану, наявності і стану зброї і військової техніки, ступеня навченості й мистецтва командного складу в [[Управління військами|управлінні військами (силами)]], [[Організаційно-штатна структура|організаційної структури]] [[Підрозділ (військова справа)|підрозділи]], [[Військова частина|частини]], [[Військове з'єднання|з'єднання]], [[Об'єднання військове|об'єднання]], їх забезпеченості матеріальними засобами, а також від характеру протидії противника, [[Місцевість (військова справа)|умов місцевості]], метеорологічної обстановки та інших чинників.
Бойові можливості — величини непостійні, залежно від обстановки вони можуть збільшуватися або зменшуватися. Бойові можливості визначаються шляхом ретельного аналізу можливої бойової обстановки і розраховуються за окремими засобами ураження, можливостям родів військ (сил) і спеціальних військ. Вони можуть бути виражені також також в узагальненому (укрупненому) вигляді за підрозділ, [[Військова частина|частину]], [[Військове з'єднання|з'єднання]] або [[Об'єднання військове|об'єднання]] в цілому. Загальні бойові можливості об'єднання або з'єднання сухопутних військ можуть характеризуватися складом угрупування противника, якого вони в змозі розгромити в наступі (відбити удар в обороні), глибиною завдань, шириною смуги і темпом наступу, розмірами районів, ділянок і смуг оборони, глибиною ведення розвідки тощо.
Рядок 11:
Бойові можливості [[ракетні війська|ракетних військ]] характеризуються глибиною ураження, часом готовності до нанесення ракет, ударів і їх кількістю, можливістю ураження об'єктів противника ракетами в різному спорядженні, а також маневреними можливостями. Глибина ураження визначається максимальною дальністю польоту ракет з врахуванням видалення позиційних районів [[Ракета|ракет]], [[Військова частина|частин]] й [[Підрозділ (військова справа)|підрозділів]] від переднього краю. Можливості з ураження різних об'єктів розраховуються з врахуванням їх розмірів і міцності, точності визначення координат, типів бойових частин ракет, їх потужностей і кількості, а також можливостей ракетно-технічних підрозділів з підготовки ракет.
Бойові можливості [[війська ППО|військ ППО]] складаються з бойових можливостей зенітних ракетних (зенітних артилерійських) частин, [[винищувальна авіація|винищувальної авіації]] і радіотехнічних частин. Бойові можливості зенітних ракетних частин ([[Підрозділ (військова справа)|підрозділів]]) й винищувальної авіації характеризуються вогневими можливостями і розмірами району, що прикривається, і визначаються: вірогідністю ураження (знищення) цілей в різних умовах; кількістю [[повітряна ціль|повітряних цілей]], яка може бути обстріляна (збита) одночасно; наявністю підготовлених до застосування ракет; межами бойової роботи зенітно-ракетних і авіаційних ракетних комплексів по дальності, швидкостям і висотам польоту. Критерієм оцінки вогневих можливостей є математичне очікування числа збитих літаків.
Бойові можливості [[радіотехнічні війська|радіотехнічних частин ППО]] характеризуються дальністю виявлення повітряних цілей, перешкодозахищеністю РЛС, пропускною спроможністю командних пунктів ППО.
Бойові можливості [[військова авіація|військової авіації]] оцінюються очікуваними результатами бойових дій (величиною збитку різного типа, що наноситься, об'єктам на землі й в повітрі, об'ємом і достовірністю розвідувальної інформації, що добувається, кількістю військ, що перевозяться, і матеріальних засобів), областю бойового впливу (тактичним радіусом польоту); часом, необхідним для виконання бойових завдань і підготовки до повторного вильоту; бойовою напругою (кількість літако-вильотів на добу).
Бойові можливості сил флоту оцінюються вірогідністю ураження кораблів, літаків та інших об'єктів; математичним очікуванням числа цілей, уражених із заданим ступенем ураження; бойовою продуктивністю; надійністю виконання завдання та іншими показниками.
| |||