Шпаковський Сергій Петрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вилучення тексту |
KuRaG (обговорення | внесок) Скасування редагування № 7549199 користувача Alex-engraver (обговорення) |
||
Рядок 1:
{{В роботі}}
{{Картка:Військовик
| ім'я = Шпаковський Сергій Петрович
| оригінал імені =
| портрет = Шпаковський Сергій Петрович - 01.jpg
| розмір = 200пкс
| дата народження = {{ДН|19|10|1918}}
| місце народження = [[Святилівка]]<br/>[[Глобинський район]]<br/>{{Пл}}
| дата смерті = {{ДС|23|04|1991}}
| місце смерті =
| роки життя =[[1918]]—[[1991]]
| приналежність =
| країна = {{URS}}
| рід військ =
| роки служби = [[1939]]-[[1944]]
| звання = [[капітан]]
| підрозділ =командир взводу [[496-а окрема розвідувальна рота|496-ї окремої розвідувальної роти]] [[236-а стрілецька дивізія|236-ї стрілецької дивізії]] [[46-а армія (СРСР)|46-ї армії]] [[Степовий фронт|Степового фронту]]
| битви = [[Радянсько-німецька війна]]
| нагороди ={{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{медаль Золота Зірка}}
{{!}}}
{{{!}} style="background:transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}}{{!!}}{{Орден Червоного Прапора}}{{!!}}{{Орден Вітчизняної війни 1 ступеня}}
{{!}}}
''медалями''
}}
{{Othernames|Шпаковський}}
'''Шпаковський Сергій Петрович''' ({{н}}[[19 жовтня]] [[1918]], [[Святилівка]] — {{†}}[[23 квітня]] [[1991]], [[Кременчук]]) — [[СРСР|радянський]] [[розвідник]], [[Герой Радянського Союзу]], нагороджений орденами [[Орден Леніна|Леніна]], [[Орден Червоного Прапора|Червоного Прапора]], [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни 1-го ступеня]], медалями.
== Біографія ==
Народився [[19 жовтня]] [[1918]] року в селі [[Святилівка]] [[Глобинського району]] [[Полтавської області]] в сім'ї селянина. Українець. Член [[КПРС]] з [[1942]] року. Закінчив 7 класів. Працював у радгоспі, потім трактористом у колгоспі в [[Крим]]у. У [[Червона Армія|Червоної Армії]] з [[листопад 1939|листопада]] [[1939]] року. У [[1940]] році Шпаковський закінчив полкову школу молодших командирів, і його призначили помічником командира взводу стрілецького полку. Збирався вступати до військового училища.
== Під час війни ==
Учасник [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]] з [[1941]] року. Перший бій Шпаковський прийняв на стику [[Полтавська область|Полтавської]] та [[Харківська область|Харківської областей]]. Взвод обіймав кордон на схилі висоти, на яку йшли ланцюги гітлерівських автоматників. Після того, як радянські війська відкрили вогонь, гітлерівці залягли, а на висоті почали рватися міни. Вдалині з'явилося 6 танків, що вдарили зі своїх гармат. У цей час був убитий командир взводу, і Шпаковський прийняв командування на себе. Були підбиті гранатами 2 танки і відбито кілька атак ворожої піхоти. Але й у взводі залишилося менше половини бійців.
У [[грудень 1941|грудні]] [[1941]] року Шаковский зі взводом зробив важкий розвідувальний похід. Потрібно було уточнити обстановку у ворожому тилу на берегах Північного Донця і виміряти товщину льоду. Коли завдання було виконане, і розвідники пробирались по нейтральній смузі, вони зіткнулися з такою ж групою гітлерівських розвідників. ВВыдбувся бій, у якому Шпаковський був поранений і 2 місяці пролежав у госпіталі.
З госпіталю Шпаковському не вдалося потрапити в свою частину. Він був призначений командиром взводу протитанкових рушниць. В одному з боїв бронебійники Шпаковського влаштували засідку біля моста і підбили на ньому 3 ворожі танки.
У [[1942]] році Шпаковський закінчив курси «Постріл» і був направлений на [[Північний Кавказ]]. Там він прийняв взвод [[496-а окрема розвідувальна рота|496-ї окремої розвідроти]]. Воював у горах, під містом [[Туапсе]]. Днем відбивали атаки ворога, який прагне вийти до Чорного моря, вночі ходили в пошук, на зв'язок з партизанами.
У [[березнеь 1943|березні]] [[1943]] року дивізію відвели на поповнення, а влітку перекинули на [[Степовий фронт]].
Разом з радянськими військами [[24 вересня]] [[1943]] розвідники вийшли до [[Дніпро|Дніпра]]. Шпаковський отримав наказ: з групою добровольців переправитися на протилежну сторону річки, уточнити сили противника, систему оборони. Якщо вдасться - захопити плацдарм ... Шпаковський відібрав 6 розвiдникiв: Семена Хазарьяна, Миколу Чмиренко, Газрета Алієва, Никифора Маркова, Григорія Сабанова і Костянтина Зайцева.
У ніч на [[26 вересня]] [[1943]] року на двох човнах розвідники переправилися на східний берег [[Дніпро|Дніпра]] в районі сіл [[Аули]] і [[Сошинівка]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Коли почала переправлятися стрілецька рота, ворожі кулемети вдарили з околиці Сошинівки з висоти 134,4. Групі Шпаковського вдалося знищити гітлерівське бойову охорону на березі і увірватися в Сошинівку. Ворог був знищений в селі, але фашистський офіцер, поранив лейтенанта в руку. Шпавковскій, незважаючи на поранення, залишився на плацдармі. Тим часом на завойований плацдарм переправлялися нові групи бійців, міномети, легкі гармати. З ранку почалися запеклі бої на плацдармі. Гітлерівське командування кинуло авіацію, танки, піхоту. 11 атак відбили радянські воїни.
[[Файл:Шпаковський Сергій Петрович - 02.jpg|thumb|180px|ліворуч|Після виходу з госпіталя у [[липень 1944|липні]] [[1944]]]]
Указом [[Президія Верховної ради СРСР|Президії Верховної Ради]] [[СРСР]] від [[1 листопада]] [[1943]] року за успішне [[Форсування Дніпра (1943)|форсування Дніпра]], міцне закріплення плацдарму на правому березі річки і проявлені при цьому відвагу і геройство Шпаковського Сергію Петровичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[Орден Леніна|ордена Леніна]] і [[Медаль «Золота Зірка»|медалі "Золота Зірка"]] (№ 1939). Тим же указом всім шістьом розвідникам групи Шпаковського також було присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героїв Радянського Союзу]].
Пізніше Шпаковський командував ротою. У [[лютий 1944|лютому]] [[1944]] року через важке поранення не зміг далі нести військову службу. З [[1944]] року капітан С. П. Шпаковський - в запасі.
== Повоєнні роки ==
Жив в місті [[Кременчук]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. Керував колгоспом, який вивів у передові. У [[1948]] році закінчив Харківську партшколу. Працював секретарем [[Кременчуцький районний комітет партії|Кременчуцького райкому партії]], потім старшим інструктором відділу кадрів ремонтно-експериментального заводу комунального устаткування. Після виходу на пенсію багато уваги приділяв військово-патріотичному вихованню молоді, був частим гостем у школах, зустрічався з допризовниками.
Помер [[23 квітня]] [[1991]] року. Похований на Новому кладовищі в [[Кременчук|Кременчуці]].
== Нагороди, пам'ять ==
[[Файл:Меморіальна дошка С. П. Шпаковському (Кременчук).jpg|220пкс|thumb|праворуч|Меморіальна дошка Шпаковському С. П. у [[Кременчук|Кременчуці]] на будинку де він мешкав ([[Бульвар Пушкіна (Кременчук)|Бульвар Пушкіна]], 18)]]
Нагороджений орденами [[Орден Леніна|Леніна]], [[Орден Червоного Прапора|Червоного Прапора]], [[Орден Вітчизняної війни|Вітчизняної війни 1-го ступеня]], медалями.
У місті [[Кременчук|Кременчуці]] на [[Алея Героїв Радянського Союзу (Кременчук)|Алеї Героїв]], на граніті висічене фото та ім'я Сергія Шпаковського.
== Ресурси інтернету ==
== Література ==
* Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 1. М.: Военіз., 1987 {{ref-ru}}
* За мужність і відвагу. Харків, 1984 {{ref-ru}}
{{Герої Радянського Союзу}}
[[Категорія:Уродженці Глобинського району]]
[[Категорія:Уродженці Полтавської області]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
[[Категорія:Радянські розвідники]]
[[Категорія:Персоналії Шп]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії:Кременчук]]
[[Категорія:Померли у Кременчуці]]
[[Категорія:Поховані у Кременчуці]]
| |||