Гріхопадіння: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Hodzha (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Temptation and Fall-Sistine Chapel Ceiling.jpg|right|thumb|300px|Гріхопадіння на стінах Систинської Капелли в Римі (картина [[Мікеланджело]], 16 ст.): Спокушання Єви та вигнання з Раю]]
'''Гріхопаді́ння''' — так називається вчинок перших людей, предків людства, [[Адам]]а і [[Єва|Єви]], про який є згадки у св.Писанні.
Внаслідок своєї недосконалої гріховної природи, перші люди, порушуючи Божу заповідь, раніш часу з'їли плід райського дерева і через це втратили первинний безпосередній зв’язок із Богом та були вигнані з [[Едем|раю]], втративши надію на спасіння і вічне життя.
З точки зору християнства гріхопадіння вважається найбільшою провиною, яку може вчинити і вчинили люди по відношенню до Бога. Але християни також вірять, що Бог будучи милостивим по своїй природі, простив людям цю їхню помилку, втілившись в особі Спасителя, Ісуса Христа. Цей вчинок, на думку християнського віровчення, показує Божу милість і любов і отже дає можливість кожній людині, яка вірить у Бога-Спасителя, надію на прощення, спасіння і життя вічне.
Вчителі Закону Божого, часто використовують історію про гріхопадіння як приклад гріховної природи людини, або як повчання дітям, які не слухають порад свої батьків або порушують їх. Очевидно, що протягом життя кожна людина хоч інколи робить помилки, в т.ч. порушує зобов'язання, дані батькам, саме в цьому сенсі говорять про гріховну природу людини, наводячи як приклад історію перших людей, вигнаних з раю, за те, що порушили заповідь свого Батька-Бога.
Не відкидаючи християнське вчення в цілому, гуманісти розглядали людину не у вимірі її гріхопадіння і порятунку, а в аспекті її творчого ставлення до себе самої і до всього, що її оточувало.
| |||