Гавронщина: відмінності між версіями

До 1816&nbsp;р. Гавронщина зараховувалася до Макарівського маєтку. Цього року старша дочка колишнього Київського губернського маршала Казимира Росцішевського Людвіка вийшла заміж за князя Трубецького й одержала як придане Гавронщину. Дочці її Єлизаветі Іванівні нині належав маєток, у просторі 42 десятин неорної землі, 431 орної та 263 лісу. У хуторі Рак їй також належить орної 22 і 579 десятин лісу.<br />

Визначні пам'ятки села складали: будинок поміщиці, три водяних млина, з яких один питлівка, хлібний магазин, залишки мідного заводу. При власницькому будинку мається невелика православна церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці.»}}

У 1932-1933 рр. під час Голодомору селяни зруйнували могилу Трубецького в пошуках скарбів, щоб обміняти на хліб. Усього від голоду померли 6 осіб.

У 1934 р. у селі відкрито завод з видобутку і переробки торфу.

10 липня 1941 р. німецькі окупанти захопи­ли Макарів, Гавронщину та інші села району. Під час окупації населеного пункту на приму­сові роботи до Німеччини вивезено 9 дівчат та 2 юнаки.

У 1942-1943 рр., під час німецько-фашист­ської окупації, в Гавронщині діяла підпільна організація з 42-х осіб. Підпільники зби­рали інформацію про ворога, розповсюджува­ли листівки серед населення про становище на фронтах, забезпечували партизан продукта­ми, ліками тощо. Крім того, тісно співпрацю­вали з підпільними групами інших сіл району. Найбільш активні з них були закатовані фа­шистами: це С.Д. М'якшило, В.В. Єлісєєв, О.К. Чумак, І.П. Чуприна, М.І. Шевчук, В.Ю. Шишацький, В.К. Волощенко.

Гавронщина була звільнена від окупантів 8 листопада 1943 р. воїнами 136-го стрілець­кого полку 42-ї гвардійської стрілецької ди­візії. Відступаючи, фашисти спалили маєток Трубецьких, де на той час була школа. На фронтах воювали понад 250 односель­чан, 150 з яких не повернулися додому.

У 1949 р. в Гавронщині побудовано клуб, посаджено 560 га хвойних лісів.

У 1960-х роках у Гавронщині містилася центральна садиба колгоспу ім. Калініна. Господарство спеціалізувалося на вирощу­ванні картоплі, льону, тваринництві; розви­валися садівництво та городництво.

На той час у селі діяли восьмирічна шко­ла, клуб, бібліотека.

Гавронщинці брали активну участь у лікві­дації аварії на ЧАЕС 1986 р. Було зведено 190 будинків для переселенців із Чорнобиль­ської зони.

При Будинку культури працює фольклор­но-етнографічний ансамбль.

21 вересня 2009 р. у Гавронщині відкрито оберіг села - "Мати Божа із чотирма янголя­тами".

На сьогодні на території села функціону­ють ЗОШ ім. М.П. Новика, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, поштове відділення, філія Ощадбанку; пра­цюють салон-виставка продажу товарів на­родного промислу, кафе-бар, продовольчі та господарчі магазини; діють підприємства: ПП "Алта", ПП Алтатранс", ПП "Лендтранс", ДП "Гавронщинаторф", ДП "Макарів".

У теперішній час ([[2000-ні]]) з колишнього маєтку Трубецьких можна побачити тільки залишки [[Колона|колони]] будівлі біля могили князя. Стара церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка в реєстрі пам'яток значиться під [[1887]] роком, пізніше була обкладена цеглою.