'''Геологія [[Киргизстан]]у'''
Тер.Територія К.Киргизстану розташована в межах [[Урало-Монгольський геосинклінальний пояс|Урало-Монгольського геосинклінального поясу]]. За особливостями геол.геологічної будови виділяють Північно-Тянь-Шаньську обл.область [[Каледонська складчастість|каледонської складчастості]], Південно-Тянь-Шаньську — –[[Герцинська складчастість|герцинської складчастості]] і розташовану між ними Серединно-Тянь-Шаньську – — каледонсько-герцинської складчастості.
* ''Північно-Тянь-Шаньська область'' відрізняється широким розвитком допалеозойськихдо[[палеозой]]ських і нижньопалеозойських [[Магматичні гірські породи|магматичних]] і осадово-вулканогенних утворень. [[Архей]]-протерозойські[[протерозой]]ські [[кристалічні породи]] фундаменту утворюють великі підняті брили і мають потужність до 5-14 км. У ранньому палеозої ([[кембрій]]-[[ордовик]]) регіон являв собою складну [[Геосинклінальна система|геосинклінальну систему]], що включає ряд прогинів і підняття. Для каледонід Півн.Північного [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]] характерні лінійний (субширотне простягання) тип складчастості і численні розривні порушення. Складчасті споруди [[каледоніди|каледонід]] розділені глибинними розломами. Широко представлені [[інтрузія|інтрузії]] каледонської епохи – — основні і ультраосновні, плагіограніт-ґранодіорит-монцонітові та гранітоїдні (орогенного типу). Тут відомі [[родовище|родовища]] і численні рудопрояви[[рудопрояв]]и [[кольорові метали|кольорових]] і [[рідкісні метали|рідкісних металів]]. Більшість з них пов’язанапов'язана з пізньопалеозойським магматизмом[[магматизм]]ом, хоч відомі вияви каледонської і більш давньої металогенії ([[мідь]], [[олово]], [[молібден]] іта інш.інші).
* ''Серединно-Тянь-Шаньська область'' сформована на ранньодокембрійській кристалічній основі. З каледонідами Півн. Тянь-Шаню вона межує по глибинних розломах «Головної структурної лінії Ніколаєва», а з герцинідами Півд. Тянь-Шаню – — по Ат-Баши-Інильчекському та Південно-Ферганському глибинним насувам. Каледонські тектонічні рухи в Сер. Тянь-Шані привели до загального підняття регіону і місцями слабкої складчастості. З орогенічними рухами в сер.-пізньому карбоні і пермі пов'язане впровадження інтрузій монцоніт-ґранодіоритів, ґранодіоритів і лейкогранітів, з вендськими тилітовими товщами – — залізні руди, з вуглецево-кременистими сланцями ниж. палеозою – — рідкіснометалічна мінералізація. У зонах дроблення і окварцювання зустрічаються руди молібдену, вольфраму, олова і стибію.
* ''Південно-Тянь-Шаньська область'' складена осадовими і вулканогенними породами сер. і верх. палеозою. Характерне субширотне і півн.-сх. простягання структур з різкими вигинами в районі Сх. Фергани. Інтрузивні породи порівняно менш поширені. Основні [[корисні копалини]] – — руди стибію, ртуті, олова, вольфраму; відомі численні прояви свинцю, бісмуту, арсену та інш. корисні копалини.
Мезозойсько-[[кайнозой]]ський до еоцену включно структурний поверх складений утвореннями платформного чохла. У олігоцені починається етап епіплатформного орогенезу, протягом якого сформовані сучасні гірські хребти і міжгірські западини, що їх розділяють (Ферганська, Наринська, Іссик-Кульська), а також Чуйський прогин з накопиченням уламкових континентальних відкладів (молас). Мезозойсько-кайнозойські відклади вміщають родов. вугілля (юра), поклади [[нафта|нафти]] і газу (крейда- палеоген), кам. солі, гіпсу, глаубериту (міоцен), будматеріалів, мінеральних вод і інш.
== Див. також ==
* [[Природа Киргизстану]],
* [[Гідрогеологія Киргизстану]],
* [[Сейсмічність Киргизстану]].
== Джерела ==
* {{ГЕС3}}
{{Шаблон:Геологія країн світу}}
|